Змінено критерії для реєстрації випадків інфекційних та паразитарних захворювань

5 жовтня 2021 о 11:41
996

28 вересня 2021 р. набув чинності наказ МОЗ України від 15 липня 2021 р. № 1447 «Про затвердження зміни до критеріїв, за якими визначаються випадки інфекційних та паразитарних захворювань, які підлягають реєстрації» (далі — критерії). Про це повідомляють у Центрі громадського здоров’я МОЗ України.

Про що документ

Документ доповнює критерії розділом про інфекційні хвороби, пов’язані з наданням медичної допомоги (далі — ІПНМД).

Оновлено поняття ІПНМД

До цього часу в практиці використовувалося поняття внутрішньолікарняна (нозокоміальна, госпітальна) інфекція. Воно включало будь-яке захворювання мікробної етіології, що може бути визначено клінічно, і пов’язане із перебуванням, лікуванням, обстеженням і зверненням людини за медичною допомогою в лікувально-профілактичний заклад. А обов’язковий систематичний епідеміологічний нагляд обмежувався хірургічними та акушерсько-гінекологічними стаціонарами.

Відтепер наказ МОЗ № 1447 визначає ІПНМД як захворювання, що відповідають одному із таких критеріїв:

  • початок появи симптомів виявлено на третій день перебування в лікарні або пізніше (день госпіталізації рахується першим днем);
  • пацієнт переніс хірургічну операцію на перший або другий день госпіталізації, і в нього розвиваються ознаки інфекції області хірургічного втручання (далі — ІОХВ) не раніше, ніж на третій день його перебування в лікарні;
  • пацієнту встановлений інвазивний пристрій на перший або другий день, що призвело до виникнення ІПНМД не раніше, ніж на третій день перебування в лікарні.

Також документ визначає випадки ІПНМД для переліку найбільш поширених хвороб і станів інфекційної етіології:

  • ІОХВ — інфекції області хірургічного втручання;
  • КАІК — катетерасоційовані інфекції;
  • КАІСВШ — катетерасоційовані інфекції сечовивідних шляхів;
  • ВАП — вентиляторасоційовані інфекції.

Такі критерії використовуються в кращій світовій практиці і їх рекомендує Всесвітня організація охорони здоров’я.

Фахівці Центру громадського здоров’я розробили спрощені схеми для полегшення розуміння та використання в роботі цих визначень.

Ключові зміни

  • Затверджені критерії охоплюють увесь перелік станів, які можуть виникнути в людини під час отримання нею медичної допомоги в умовах будь-яких стаціонарних закладів охорони здоров’я. Такі визначення використовуються у світовій практиці та довели свою ефективність і зручність.
  • Реєстрація випадків за критеріями дасть змогу Україні долучитися до міжнародних систем збору даних, у тому числі загальноєвропейської системи дозорного епіднагляду за ІПНМД. Відповідно, і зіставити проблему поширення ІПНМД та антимікробної резистентності (АМР) в Україні із ситуацією у світі, розширити можливості для міжнародної співпраці в боротьбі з їх поширенням.

Звітувати про ІПНМД за формою № 058/о «Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення» більше не потрібно. Адже це створювало ризики отримання від закладів охорони здоров’я інформації не в повному обсязі.

Відтепер ІПНМД підлягають рутинному епіднагляду на рівні закладів охорони здоров’я та дозорному епіднагляду на рівні країни.

Визначення чутливості та резистентності мікроорганізмів до антимікробних препаратів (чутливий зі стандартним дозуванням, чутливий зі збільшеною експозицією, стійкий, панрезистентний) відтепер відповідатимуть міжнародним стандартам. Їх визначатимуть шляхом застосування відповідних граничних значень стандартизованої методики визначення резистентності мікроорганізмів (дані EUCAST) або за допомогою методики, відкоригованої за стандартною методологією, тобто в результаті встановлення співвідношення між терапевтично досяжною мінімальною інгібуючою концентрацією протимікробного препарату та діапазоном зони затримки росту мікроорганізмів.

Епіднагляд щодо чутливості до антибіотиків буде обов’язковим для таких мікроорганізмів:

  • для Staphylococcus aureus: результати визначення чутливості до метициліну та інших антистафілококових бета-лактамів;
  • для Enterococcus faecium та Enterococcus faecalis: результати визначення чутливості до глікопептидів;
  • для Klebsiella pneumoniae та Escherichia coli: результати визначення чутливості до карбапенемів та результати визначення чутливості до колістину в стійких до карбапенему ізолятах;
  • для Pseudomonas aeruginosa та Acinetobacter: результати визначення чутливості до карбапенемів;
  • для Streptococcus pneumoniae: результати визначення чутливості до еритроміцину;
  • для Salmonella: результати визначення чутливості до антимікробних препаратів (ампіцилін, ципрофлоксацин, цефтріаксон, левоміцетин, сульфаметоксазол-триметоприм).

Документ дозволить епіднагляду за ІПНМД та АМР вийти за межі хірургічних та гінекологічних стаціонарів. А використання стандартизованих критеріїв «підніме завісу» над проблемою цих захворювань в Україні, допоможе оцінити їх реальне поширення та структуру, характерну саме для нашої країни.

Такі нововведення допоможуть виявити прогалини в системі профілактики інфекцій та інфекційного контролю як для кожного окремого закладу охорони здоров’я, так і системи охорони здоров’я загалом. Це, зі свого боку, допоможе визначити першочергові напрямки роботи для покращення якості надання медичної допомоги.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

Редакція журналу «Український медичний часопис» за матеріалами phc.org.ua