1 грудня 2011 р. світова спільнота запалила свічки, зав’язала червону стрічку та згадала імена тих, хто помер від СНІДу, адже саме в перший день зими відзначають Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Цій події була присвячена прес-конференція з досить дивною назвою — «СНІД — «геноцид» у сучасному прояві», яка відбулася в інформаційному агентстві УНІАН. На ній було піднято питання щодо одного із способів зниження темпів поширення ВІЛ-інфекції серед ін’єкційних наркоманів, зокрема залучення їх до програм замісної терапії.
Розпочав прес-конференцію Владислав Сова, психіатр-нарколог, голова правління реабілітаційного центру «Ренесанс», голова Всеукраїнської асоціації центрів допомоги наркозалежним «Альтернатива», який зазначив, що Україна посідає перше місце в Європі за темпами поширення ВІЛ-інфекції. За наведеними ним даними, з 1987 р. по 1 березня 2011 р. зареєстровано 185 147 ВІЛ-інфікованих осіб (29 464 — діти віком до 14 років), 38 455 хворих на СНІД (1027 — діти до 14 років) та 21 407 померлих від СНІДу (293 — діти до 14 років). Понад 77% серед ВІЛ-позитивних українців — особи працездатного віку. Слід зазначити, що за даними Державної служби соцзахворювань ця інформація дещо відрізняється від офіційної статистики. Але офіційні дані, на жаль, не завжди відображають повної картини, і реальний показник у декілька разів вищий.
Він також вважає, що головними чинниками розповсюдження ВІЛ-інфекції серед молоді є вживання ін’єкційних наркотиків, а також небезпечні з точки зору інфікування статеві стосунки. Тому найбільш вразливими групами є ін’єкційні наркомани, гомосексуалісти та особи, задіяні у секс-бізнесі (за офіційними даними в Україні переважає статевий шлях передачі ВІЛ-інфекції — Прим. ред.).
Всеукраїнська асоціація центрів допомоги наркозалежним «Альтернатива», до складу якої входить понад 15 реабілітаційних центрів різного рівня, і в яких, за словами її керівника, успішно реабілітувалися понад 10 тис. наркозалежних осіб, реалізує програми, які не передбачають постійного вживання будь-яких наркотичних засобів, а застосовуються переважно реабілітаційні програми, що дозволяють поступово позбавити хворого спочатку фізичної, а потім — психічної залежності від наркотиків, з подальшою ресоціалізацією. Саме така методика реабілітації наркоманів найбільш ефективна.
В Україні на сьогодні діє програма проведення замісної терапії для споживачів ін’єкційних наркотиків із застосуванням препаратів бупринорфін та метадон. Вона визнана в усьому світі як ефективний метод боротьби з поширенням ВІЛ-інфекції ін’єкційним шляхом. Однак цю думку не розділяє Роман Трохін, президент ВСГО «Рух протидії наркоманії та наркокорупції», який вважає що вирішити проблему наркоманії та розповсюдження ВІЛ/СНІДу за допомогою програми замісної терапії неможливо. Він нагадав, що у 2009 р. прийнята «Загальнодержавна цільова програма забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованим і хворим на СНІД на 2009–2013 роки» , де основними заходами щодо зниження розповсюдженості наркоманії були заявлені профілактичні та реабілітаційні програми. Але, на жаль, саме ці напрямки не підтримуються державою, виділяється недостатньо коштів на вирішення цих питань. Р. Трохін вбачає вирішення проблеми наркоманії на національному рівні в реабілітації та профілактиці, а саме у створенні реабілітаційних центрів та їх підтримці з боку держави.
Володимир Тимошенко, голова Державної служби України з контролю за наркотиками, на яку покладено формування та забезпечення реалізації державної політики з питань обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, а також координації діяльності органів виконавчої влади з цих питань, також підтримав поширення реабілітаційних програм і поступове переведення на них осіб, які зараз отримують замісну терапію.
Таким чином, можна зробити висновок, що широке запровадження реабілітаційних програм для споживачів ін’єкційних наркотиків з їх подальшою ресоціалізацією в комплексі з іншими протиепідемічними заходами сприятиме зниженню темпів поширення ВІЛ-інфекції в Україні.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
