Чи потрібно робити щеплення і від яких захворювань? З якими ризиками пов’язана вакцинація? Чи проходять перевірку якості вакцини, які використовують для щеплення дітей в Україні? Як вакцинувати дитину при порушенні графіка профілактичних щеплень відповідно до затвердженого Календаря профілактичних щеплень? На ці та інші запитання дали відповіді провідні спеціалісти Міністерства охорони здоров’я під час прес-конференції «Щеплення: ризики та переваги», яка відбулася 29 листопада 2011 р. у місті Києві.
Сергій Платов, головний спеціаліст Управління громадського здоров’я та санітарно-епідемічного благополуччя населення Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, поінформував слухачів, що проведення планових (обов’язкових) профілактичних щеплень в Україні на сьогодні здійснюється згідно з наказом МОЗ України від 16.09.2011 р. № 595. Досі проведення вакцинацій в Україні здійснювалося згідно з Календарем профілактичних щеплень (далі — Календар), затвердженим у 2006 р., тоді як практика свідчить про необхідність перегляду Календаря один раз на декілька років (у деяких країнах це здійснюють щорічно) з метою приведення його у відповідність до сучасних вимог. Передумовою цьому є наукові обґрунтування, рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), сучасні тенденції.
На сьогодні МОЗ України за рахунок Державного бюджету забезпечено закупівлю імпортних вакцин в обсязі, необхідному для проведення обов’язкових профілактичних щеплень. С. Платов наголосив, що, згідно з чинним законодавством кожна вакцина проходить обов’язковий лабораторний контроль якості. За його словами, на сьогодні практично в усі регіони країни здійснено поставку вакцин проти основних інфекцій, які визначені Календарем як обов’язкові. Таким чином, вже наприкінці 2011 р. — початку 2012 р. діти, які не були щеплені своєчасно, отримають таку можливість.
У продовження цієї теми Сергій Крамарєв, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Дитячі інфекційні хвороби», розповів про деякі особливості вакцинації дітей при порушенні обов’язкового графіка щеплень. Так, Календар передбачає складання індивідуального графіка щеплень дитини у разі пропущення вакцинації у зв’язку із затримкою поставок вакцин чи з іншої причини. Крім того, він відзначив перелік небезпечних інфекцій (папіломавірусна, менінгококова, ротавірусна інфекція та ін.), щеплення проти яких є бажаним. На жаль, державою не передбачена закупівля вакцин проти цих захворювань, тому у Календарі ці щеплення віднесені до розділу рекомендованих (тобто необов’язкових) і здійснюються лише за рахунок фізичних чи юридичних осіб. Також передбачене так зване щеплення за станом здоров’я.
На питання щодо можливого зв’язку вакцинації та синдрому раптової дитячої смерті (СРДС) висловився В’ячеслав Бережний, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Педіатрія». Він наголосив, що випадки СРДС, коли за допомогою існуючих методів обстеження встановити її причину не вдається, реєструють в усьому світі. Це питання озвучене не вперше і, за висновками як експертів ВООЗ, так і вітчизняних фахівців, цей діагноз не пов’язаний із вакцинацією. За його словами, на сьогодні у біля 10 областях України діагнозу СРДС взагалі не реєструють, незважаючи на такий самий обсяг щеплення дітей, як і в інших областях.
Людмила Чернишова, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Дитяча імунологія», звернула увагу на те, що реакції, які можуть виникати внаслідок щеплення, часто не мають специфічних ознак, тому у випадках, коли строки вакцинації співпадають з появою тих чи інших патологічних симптомів, буває дуже важко визначити зв’язок захворювання із проведеною вакцинацією. Нові критерії оцінки післявакцинального періоду, а саме — урахування можливої появи несприятливих подій після імунізації — сприятимуть підвищенню безпеки вакцинації. Передбачено, що всі події (порушення у стані здоров’я), які відбуватимуться протягом 30 днів після проведення щеплення, мають фіксуватися, а згодом — аналізуватися робочою групою фахівців. За словами Л. Чернишової, подібні критерії застосовують у багатьох розвинених країнах світу. На думку експертів, це сприяє підвищенню авторитету вакцинації та усвідомленню того, що вона є безпечною.
Івета Щербак,
фото Сергія Бека
