Актуальність
Проблематика вірусу папіломи людини (ВПЛ) полягає в асоціації з виникненням раку репродуктивної системи, папіломатозу гортані та трахеї та генітальної папіломавірусної інфекції [1]. Зважаючи на численність споріднених штамів людських папіломавірусів, небезпеку становить малосимптомний перебіг інфекції в інфікованих осіб, висока контагіозність на тлі простих шляхів передачі зумовлює надзвичайне поширення ВПЛ у популяції. Усі штами ВПЛ можуть викликати утворення доброякісних папілом на шкірі та слизових оболонках, зокрема внутрішніх репродуктивних органів та порожнини рота. І хоча інфікування ВПЛ не загрожує життю жінки, асоційовані з ним ускладнення підвищують вартість лікування та призводять до негативних соціальних наслідків. Клінічну цікавість окрім штамів високого онкогенного ризику 16 та 18, викликають штами з низьким онкогенним ризиком 6 та 11 як такі, що викликають розвиток аногенітальних кондилом. Зокрема, щороку частота виявлення аногенітальних кондилом у жінок віком ≤24 років в індустріально розвинутих країнах становить 0,1–0,2% (5). Крім больового синдрому, дизуричних порушень та сексуальної дисфункції, стан пацієнтів з аногенітальними кондиломами ускладнюється психологічними розладами [3]. Наразі етіотропне лікування аногенітальних кондилом відсутнє. Ефективність хірургічних методів залишається дискусійною, оскільки видалення аногенітальних кондилом призводить до рецидиву у 80% випадків [2]. Наразі єдиним ефективним методом запобігання розвитку аногенітальних кондилом залишається специфічна профілактика ВПЛ шляхом щеплення. Двовалентна вакцина проти штамів 16 та 18 папіломавірусу забезпечує ефективний захист проти штамів з високим онкоризиком та перехресний захист від інших штамів. Однак лише в одному з попередніх досліджень засвідчено ефективність вакцини проти аногенітальних кондилом, що надало можливість дослідникам дійти висновку щодо низької ефективності щеплення проти ВПЛ стосовно зниження ризику виникнення аногенітальних кондилом внаслідок високої філогенетичної відстані між вищезазначеними штамами. Вказане зумовило проведення масштабного когортного дослідження дослідниками з Нідерландського національного інституту громадського здоров’я, м. Більтховен, Нідерланди, на чолі з Бріджіт ван Бентем (van Benthem B.) [4]. Результати опубліковані в журналі «Клінічні аспекти інфекційних захворювань» (Clinical Infectious Diseases).
Результати
У масштабне когортне дослідження включено 96 468 жінок. Загальний час спостереження становив 328 019 років, середній час спостереження становив 3 роки. На початок дослідження часткове щеплення мали 5,2% жінок; повне щеплення двовалентною вакциною отримало 55,7% жінок; не вакцинованими виявилися 39,1% жінок. За час спостереження двовалентною вакциною було щеплено ≤1 дозою 31,7% жінок. Аналіз результатів продемонстрував, що загальна частота виявлення аногенітальних кондилом становила 1,87/1000 людино-років. Наприкінці періоду спостереження 61% пацієнток щепилися ≥1 дозою двовалентної вакцини проти папіломавірусу, з них 91% жінок отримали дві дози (відношення ризиків (RR) = 0,72, 95%, довірчий інтервал (ДІ) 0,61–0,86). Найнижча частота виявлення аногенітальних кондилом спостерігалася у жінок, які отримали дві дози двовалентної вакцини (RR=0,72; 95% ДІ 0,61–0,86). У подальшому частота виявлення аногенітальних кондилом стала найнижчою за умови початку щеплення у віці 12–13 років порівняно з віком 13–16 років (RR=0,77; 95% ДІ 0,64–0,93).
Висновки
Таким чином, вакцинація двовалентною вакциною ефективно знижувала частоту генітальної папіломавірусної інфекції у жінок всіх вікових категорій. Однак найвища ефективність від щеплення двовалентною вакциною отримана за умови проведення вакцинації в ранньому підлітковому віці.
- Chaturvedi K. (2010) Beyond cervical cancer: burden of other HPV-related cancers among men and women. J. Adolesc. Health, 46 : S20–6. doi: 10.1016/j.jadohealth.2010.01.01).
- Patel H., Wagner M., Singhal P., et al. (2013) Systematic review of the incidence and prevalence of genital warts. BMC Infect. Dis.,13: 39. doi: 10.1186/1471-2334-13-39.
- Vriend H.J., Nieuwkerk P.T., van der Sande M.A. et al. (2014) Impact of genital warts on emotional and sexual well-being differs by gender. J. STD AID, 25: 949–55. doi: 10.1177/0956462414526706.
- Woestenberg P.J., Morel A.G., Bogaards J.A. et al. (2021) Partial Protective Effect of Bivalent Human Papillomavirus 16/18 Vaccination Against Anogenital Warts in a Large Cohort of Dutch Primary Care Patients. Clinical Infectious Diseases. doi.org/10.1093/cid/ciaa582.
Ю.В. Жарікова,
редакція журналу «Український медичний часопис»
