Безпечне застосування антибіотиків у вагітних

Актуальність

Зважаючи на вагітність як незалежний фактор підвищення ризику інфекційних ускладнень, актуальність застосування антибіотиків у вагітних полягає у безпосередній дії препарату на інфекційного збудника та попередженні тяжких наслідків для матері та плода [4]. Водночас безпека застосування антибіотиків у вагітних залишається суперечливим питанням клінічної фармакології. Зазвичай при виникненні у вагітних інфекційних ускладнень захворювань сечовидільних шляхів, верхніх відділів респіраторного тракту або лікуванні захворювань, які передаються статевим шляхом, актуальним узагальненими настановами рекомендовано застосовувати пеніциліни. Однак підвищення частоти алергічних реакцій серед вагітних зумовило помітне поширення застосування препаратів вибору, особливо макролідів [3]. Враховуючи особливі вимоги безпеки застосування антибіотків у період вагітності, результати досліджень свідчать про  підвищення у 1,5 раза частоти вроджених вад немовлят, матері яких застосовували макроліди у період вагітності [2]. Крім того, виявлено зростання частоти виникнення серцево-судинної та гінекологічної коморбідності у жінок на тлі застосування макролідів. Зважаючи на актуальність тератогенного ефекту від застосування антибіотиків, група дослідників з Данії на чолі з Ніклосом Андерссоном (N. Andersson) досліджувала проблематику застосування макролідів та пеніцилінів у вагітних в межах когортного національного дослідження, проведеного в Данії. Результати опубліковані в Британському медичному журналі «BMJ» [1].

Результати

У національне когортне дослідження включено 1 192 589 даних щодо вагітностей, з яких у 13 019 випадків відмічали застосування макролідів. Перебіг 51 515 вагітнотей супроводжувався застосуванням пеніцилінів. Відсутність інфекційних ускладнень відмічена у 995 673 жінок. Структура призначення макролідів за частотою була наступною. Кларитроміцин отримували 3,6% вагітних, ерітроміцин – 41,9%, азитроміцин – 36,2%, рокситроміцин — 18,2% жінок. У середньому курс антибіотків тривав 28 днів. Проведено три порівняльні аналізи, під час яких порівнювали частоту вроджених вад у немовлят в групі немовлят, матері яких у період вагітності застосовували макроліди, пеніциліни та тих жінок, які не приймали антибіотики під час вагітності. Після перерахунку отриманих результатів на 1000 вагітностей виявлено наступне.

1. Серйозні вади при народженні загалом відмічено у 938 немовлят. Найвищою частота вроджених вад виявилася у немовлят, матері яких отримували азитроміцин, порівняно з жінками, які отримували пеніцилін. Відповідно, вади серця виявлено у 56 проти 46 немовлят, вади сечовидільної системи — у 17 проти 12 немовлят. Частота вад кінцівок виявилася однаковою в обох групах та становила по 56 дітей в кожній групі.
2. Серйозні наслідки, пов’язані зі застосуванням макролідів, відмічені в 35,1/1000 вагітностей. Тоді як у жінок, які застосовували пеніциліни, 37 вагітностей/1000 завершувалися народженням дітей з вадами (скоригований коефіцієнтів ризику (RR) = –1,8, 95% довірчий інтервал (ДІ) –6,4–2,7). Різниця ризиків становила 0,1; 95% ДІ –4,8–4,7.
3. Ризик народження немовляти з вадами не знижувався за умови застосування макролідів безпосередньо перед настанням вагітності (RR=1; 95% ДІ 0,88–1,14).
4. Не виявлено значущого підвищення частоти вад у немовлят при порівнянні вагітних, які застосовували макроліди, та тих, які не застосовували жодних антибіотиків (RR=1,05; 95% ДІ 0,95–1,15, різниця коефіцієнтів = 1,8/1000 вагітностей).

Висновки

Отримані результати свідчать про відсутність асоціації застосування макролідів з ризиком підвищення частоти народження немовлят з серйозними вадами розвитку.

1. Andersson N.W., Olsen R.H., Andersen J.T. (2021) Association between use of macrolides in pregnancy and risk of major birth defects: nationwide, register based cohort study. BMJ, 372: n107. doi: https://doi.org/10.1136/bmj.n107.
2. Engeland A., Bjørge T., Klungsøyr K. et al. (2018) Trends in prescription drug use during pregnancy and postpartum in Norway, 2005 to 2015. Pharmacoepidemiol. Drug, 27: 995–1004. doi:10.1002/pds.4577.
3. Mitchell A.A., Gilboa S.M., Werler M.M. et al. (2011) National Birth Defects Prevention Study. Medication use during pregnancy, with particular focus on prescription drugs: 1976-2008.  J. Obstet. Gynecol., 205: 51.e1–8. doi:10.1016/j.ajog.2011.02.029.
4. Petersen I., Gilbert R., Evans et al. (2010) Oral antibiotic prescribing during pregnancy in primary care: UK population-based study. J. Antimicrob. Chemother., 65: 2238–46. doi:10.1093/jac/dkq307.

Ю.В. Жарікова,

редакція журналу «Український медичний часопис»