Якою буде медицина в Україні: поліклініки чи сімейні лікарі? Якою має бути державна підтримка сфери охорони здоров’я? Яка роль медичного страхування? Що робили сусідні країни, щоб покращити якість системи охорони здоров’я? На ці запитання спробували відповісти учасники подіумної дискусії «Реформа сфери охорони здоров’я: первинна медицина», яка проходила 22 листопада 2011 р. у рамках організованого Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну» та Міжнародним фондом «Відродження» в рамках проекту «Експертиза закордонних трансформацій».
Мета проекту — збільшення поінформованості експертного середовища та громадянського суспільства щодо процесів за межами України. Більше того, планувалося, що експерти проекту запропонують конкретні рекомендації щодо впровадження в Україні позитивного досвіду реформ і трансформацій. Учасники заходу — відомі лікарі, управлінці та експерти — обговорили уроки впровадження реформ у сфері охорони здоров’я Чехії, Молдови, Туреччини та Болгарії, а також корисність зарубіжного досвіду для України.
Голова наглядової ради Фонду «Відкрий Україну» Терезія Яценюк відзначила, що в Україні вже не вперше піднімається тема впровадження сімейної медицини: «Відбулася ціла низка круглих столів, конференцій та обговорень протягом останніх 10 років. Але питання й надалі залишається актуальним і вкрай важливим для нашої країни, враховуючи, що смертність перевищує народжуваність і населення України скорочується». Вона висловила сподівання, що досвід інших країн дасть нові знання для проведення успішних реформ у сфері охорони здоров’я в Україні. Т. Яценюк наголосила на важливості ролі сімейних лікарів, які добре знають історію проблем зі здоров’ям усієї родини.
Виконавчий директор Фонду «Відродження» Євген Бистрицький підняв проблему щодо відсутності діалогу між усіма впливовими групами у сфері охорони здоров’я. Пан Бистрицький висловив сподівання, що такі міжнародні дискусії мають нарешті зрушити вирішення питань у галузі охорони здоров’я у позитивному напрямку.
Учасник дискусії, директор Департаменту розвитку медичної допомоги МОЗ України Микола Хобзей, наголосив на важливості підтримки реформ з боку чиновників, які опікуються охороною здоров’я в Україні. «Досвід іноземних колег є дуже важливим, адже українська законодавча база у сфері охорони здоров’я потребує негайного вдосконалення. Використовуючи досвід близького зарубіжжя, ми зможемо уникнути багатьох помилок», — зазначив він.
За словами Миколи Поліщука, колишнього міністра охорони здоров’я України, у Великобританії запровадження інституту сімейних лікарів призвело до суттєвого зниження смертності. На думку пана Поліщука, українці витрачають на медичні засоби понад 20 млрд грн., 40% яких — витрати, яких можна було б уникнути. «Медики не здатні самі втілювати реформи, це повинні робити економісти» — відзначив він.
Ігор Поканевич, керівник Представництва Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні, наголосив на тому, що Україна значно відстає від своїх сусідів у галузі охорони здоров’я і це відображається на багатьох інших сферах розвитку українського суспільства. Він поінформував, що витрати на первинну медичну допомогу в Україні становлять 6–10% загального бюджету й лише 17% лікарів працюють на рівні первинної допомоги.
Президент Всеукраїнського лікарського товариства, голова Громадської ради при МОЗ України Олег Мусій висловив думку про те, що необхідно створити державний орган, який опікуватиметься виключно реформуванням сфери охорони здоров’я. Під час обговорення також представлено позитивний досвід запровадження первинної медицини в містах Кам’янець-Подільський (Хмельницька область) і Комсомольськ (Полтавська область).
Ала Немеренко, директор Університетського центру первинної медицини Республіки Молдова, розповіла, що в результаті вдалих реформ у країні впроваджено сімейну медицину. Завдяки цьому поліпшено доступ населення до первинних медичних послуг та основних лікарських засобів, зросла якість послуг, зроблено акцент на профілактичних заходах, забезпечено права пацієнтів. «Незважаючи на те що лише 80% населення має медичне страхування, всі жителі Молдови мають вільний доступ до сімейних лікарів», — підкреслила експерт.
Ондрей Достал, голова Центру права в сфері охорони здоров’я Карлівського університету, проінформував, що в Чехії термін «первинна медична допомога» охоплює зазвичай лікарів загальної практики, педіатрів, гінекологів і стоматологів. Близько 95% послуг первинної медичної допомоги надають терапевти приватної практики. «Типовим надавачем послуг первинної медичної допомоги є самозайнятий лікар або невелике підприємство у формі компанії з обмеженою відповідальністю», — відзначив експерт. Він розповів, що пацієнти мають право вибирати лікаря.
Директор департаменту Національного центру захисту здоров’я громадян Болгарії Хрісто Хінков, розказавши про позитивний досвід реформ у Болгарії, озвучив проблеми, які досі наявні у сфері охорони здоров’я, серед яких ключова — недосконалість освіти лікарів. Водночас він порадив поетапно, спільними зусиллями всіх профільних державних інституцій створити європейську, незалежну та професійну систему заходів щодо вдосконалення сфери охорони здоров’я в Україні.
Під час дискусії присутні мали змогу подивитися online презентацію представника Міністерства охорони здоров’я Туреччини, який розповів про основні особливості турецької системи охорони здоров’я, розробка якої базувалася на ретельному дослідженні систем інших країн.
Докладніше про зміст доповідей учасників цього актуального для вітчизняної медицини заходу, а також про жваву дискусію, яка їх супроводжувала, читайте на шпальтах нашого видання найближчим часом.
Олександр Устінов,
фото Сергія Бека
