Індекс маси тіла та функціональна диспепсія: чи існує асоціація?

Актуальність

Функціональні розлади (ФР) шлунково-кишкового тракту (ШКТ) — розлади, які характеризуються різноманітними комбінаціями рецидивуючих та/або хронічних симптомів, що часто свідчать про порушення рухової функції та чутливості ШКТ за умови відсутності структурних або біохімічних порушень, які можливо ідентифікувати  за допомогою рутинних досліджень. Золотим стандартом діагностики ФР були та залишаються Римські критерії III (2006 р.) [1].

Наявність перелічених нижче симптомів протягом останніх 3 міс при початку захворювання >6 міс:

• відчуття переповнення після прийому їжі;
• відчуття раннього насичення;
• епігастральний біль;
• відчуття печіння в епігастрії, а також відсутність органічних захворювань (за результатами езогастродуоденоскопії, морфологічних досліджень), які дозволили б пояснити існуючі симптоми.

ФР ШКТ є поширеними розладами, за оцінками, їх відмічають у 40% населення світу. І хоча ФР не асоційовані з підвищеним ризиком, їх вплив на якість життя та працездатність пацієнтів є суттєвим, що, відповідно, збільшує тягар на систему охорони здоров’я.

Відомо, що факторами, асоційованими з ризиком розвитку ФР, є вік, стать, раса та генетика [2]. У попередніх дослідженнях оцінювали асоціацію між індексом маси тіла (ІМТ) та ФР ШКТ, але отримані дані були суперечливими. З урахуванням актуальності проблеми ожиріння у світі важливим є визначення асоціації між ІМТ та розвитком ФР ШКТ з метою покращення розуміння патофізіології ФР та призначення ефективного методу лікування.

Методи та результати

Проведено двоетапне дослідження: перший етап полягав у вивченні асоціації між ІМТ та ризиком ФР, другий — у оцінці впливу тривоги та депресії на ІМТ та ФР ШКТ. У дослідженні оцінювалися такі ФР, як функціональна диспепсія (ФД), синдром подразненого кишечнику (СПК), функціональна діарея та функціональний запор [3].

Загалом 1002 анкети дорослих пацієнтів були відібрані у дослідження (середній вік — 32 роки, 65,4% жіночої статі, 90,7% малайська національність, 51,7% ожиріння, 6,1% метаболічний синдром). Період відбору даних становив з серпня 2019 по січень 2020 р.

Результати дослідження продемонстрували, що із загальної кількості учасників частота ФР ШКТ становила 20,7% відповідно до Римських критеріїв III перегляду:

• ФД: 7,5% (75 пацієнтів);
• СПК: 4,0% (40 пацієнтів);
• функціональна діарея: 1,2% (12 пацієнтів);
• функціональний запор: 10,5% (105 пацієнтів).

Загалом частота недостатнього/надмірного ІМТ була однаковою серед осіб як із ФР ШКТ, так і без них:

• низька маса тіла 6,3% проти 3,5% (р=0,123);
• ожиріння: 35,7% проти 40,1% (р=0,555).

Після проведення багатоваріантного аналізу дослідники виявили, що недостатня маса тіла має незалежну асоціацію з ФД (відношення ризиків (ВР) 3,648; 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,449–8,905; р=0,004). На другому етапі дослідниками виявлено, що психоемоційні розлади і тривога були незалежними предикторами розвитку ФД (ВР 2,032; 95% ДІ 1,034–3,991, р=0,040). Тоді як депресія не продемонструвала зв’язку з ФД. Крім того, ІМТ менше 18,5 кг/м² також був незалежним предиктором ФД (ВР 3,231; 95% ДІ 1,066–9,796; р=0,038). Результати дослідження не продемонстрували асоціації ФР ШКТ з центральним ожирінням та метаболічним синдромом.

Висновок

Результати цього дослідження демонструють, що низька вага у дорослих осіб асоційована з ФД незалежно від наявності психоемоційних розладів.

1. Lacy B.E., Mearin F., Chang L. et al. (2016) Bowel Disorders. Gastroenterology; 150(6): 1393–407.e5. pmid:2714462.
2. Tack J., Talley N.J., Camilleri M. et al. (2006) Functional gastroduodenal disorders. Gastroenterology; 130(5): 1466–79. pmid:16678560.
3. Beh K.H., Chuah K.H., Rappek N.A.M. et al. (2021) The association of body mass index with functional dyspepsia is independent of psychological morbidity: A cross-sectional study. PLoS One; 16(1): e0245511. doi: 10.1371/journal.pone.0245511.

Анна Хиць,
редакція журналу «Український медичний часопис»