Інгібітори холінестерази у пацієнтів з хворобою Альцгеймера: довготривалі ефекти

Актуальність

Інгібітори холінестерази — група лікарських засобів, які рекомендовані для лікування пацієнтів з хворобою Альцгеймера. Однак вплив вказаних препаратів на когнітивні функції залишається дискусійним питанням. Донині проведено лише декілька досліджень, в яких вивчалися їх довготривалі ефекти. У новій роботі за участю співробітників Каролінського інституту (Karolinska Institutet), Швеція, та Університету Умео (Umeå University), Швеція, доведено позитивний довготривалий вплив згаданих препаратів. Встановлено, що застосування інгібіторів холінестерази в довготривалій перспективі сприяє збереженню когнітивного потенціалу та зниженню показників смертності протягом 5 років від встановлення діагнозу хвороби Альцгеймера. Статтю опубліковано в журналі «Неврологія» («Neurology») 19 березня 2021 р.

Антихолінестеразні препарати: тривалі ефекти

Хвороба Альцгеймера — нейродегенеративне захворювання, яке нині відмічають у мільйонів пацієнтів у всьому світі. Зокрема, у Швеції близько 100 тис. осіб живуть із таким діагнозом. Більшість таких осіб є віком старше 65 років, рідше хворобу Альцгеймера діагностують у віці близько 50 років. Вартість лікування та догляду за пацієнтами з деменцією відповідає вартості лікування осіб із серцево-судинними захворюваннями і вдвічі перевищує такі при наданні допомоги хворим з онкологічною патологією [1]. Нейродегенеративні явища при хворобі Альцгеймера характеризуються змінами функціональності декількох нейротрансмітерів. Ацетилхолін є одним з них і відіграє ключову роль у підтримці таких когнітивних функцій, як пам’ять, увага і концентрація. У терапії пацієнтів з хворобою Альцгеймера використовують три основні препарати з групи інгібіторів холінестерази: галантамін, донепезил та ривастигмін. Разом з тим ефективність застосування вказаних засобів залишалася предметом дискусій, зважаючи на обмежені дані окремих тривалих клінічних досліджень [2].

У представленій новій роботі здійснено оцінку стану пацієнтів з деменцією, які розпочали прийом антихолінестеразних засобів протягом 3 міс з моменту встановлення діагнозу хвороби Альцгеймера. У роботі використано дані про стан 11 652 пацієнтів з реєстру «SveDem» (Шведський реєстр деменції), які отримували інгібітори холінестерази, а також контрольної групи — 5826 осіб. Мета — оцінити можливість зв’язку між прийомом інгібіторів холінестерази з більш повільним зниженням когнітивних функцій при деменції внаслідок хвороби Альцгеймера, а також зниженням ризику розвитку тяжкої деменції або смерті [3].

У середньому протягом 5 років спостереження у 255 пацієнтів зареєстровано розвиток тяжкої деменції, для 6055 пацієнтів (35%) перебіг хвороби завершився фатально. За результатами проведеного аналізу встановлено, що використання антихолінестеразних засобів сприяло утриманню більш високих показників функціонування при оцінці за Короткою шкалою психічного статусу (Mini-mental State Examination, MMSE) при кожному обстеженні (0,13 бала MMSE/рік; 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,06–0,20). Підтверджено, що лікування інгібіторами холінестерази пов’язано з більш повільним зниженням когнітивних функцій протягом 5 років та смертності пацієнтів з хворобою Альцгеймера на 27% (0,73; 95% ДІ 0,69–0,77) порівняно з особами контрольної групи.

З-поміж оцінюваних препаратів галантамін чинив найбільш виражений вплив на пізнавальні функції — найнижчий показник смертності (0,71; 95% ДІ 0,65–0,76), нижчий ризик розвитку тяжкої деменції (0,69; 95% ДІ 0,47–1,00) і найбільш виражена протидія зниженню пізнавальних функцій серед вказаних інгібіторів холінестерази — 0,18 бала за шкалою MMSE/рік, 95% ДІ 0,07–0,28. За словами авторів, вказане може бути пов’язано не лише з селективним зворотним інгібуванням ацетилхолінестерази при застосуванні галантаміну, але й прямою стимуляцією нікотинових рецепторів та підвищенням чутливості постсинаптичних рецепторів до ацетилхоліну.

Висновок

У висновках до проведеної роботи дослідники зазначили, що отримані результати переконливо обґрунтовують актуальні рекомендації з використання в терапії осіб з хворобою Альцгеймера інгібіторів холінестерази. Водночас ці дані демонструють, що терапевтичні ефекти від їх призначення зберігаються протягом тривалого часу.

1. Birks J.S., Harvey R.J. (2018) Donepezil for dementia due to Alzheimer’s disease. Cochrane Database Syst. Rev., June 18. doi: 10.1002/14651858.CD001190.pub3.
2. Nichols E., Szoeke C.E.I., Vollset S.E. et al. (2019) Global, regional, and national burden of Alzheimer’s disease and other dementias, 1990–2016: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2016. Lancet Neurol., 18: 88–106. doi: 10.1016/S1474-4422(18)30403-4.
3. Xu H., Garcia-Ptacek S., Jönsson L. et al. (2021) Long term effects of cholinesterase inhibitors on cognitive decline and mortality. Neurology, Mar. 19. doi: 10.1212/WNL.0000000000011832.

Н.О. Савельєва-Кулик,
редакція журналу «Український медичний часопис»