Актуальність
Про безсимптомну бактеріурію (ББУ) йдеться пу разі виявлення уринопатогенів та/або мікрофлори кишечнику в середній порції сечі в кількості ≥ 105 колонієутворюючих одиниць (КУО)/мл на тлі відсутності клінічних ознак інфекції сечовидільних шляхів. Поширеність ББУ становить 1-6% у жінок в період перименопаузи та підвищується з віком, досягаючи 22% у жінок ≥90 років [1]. Крім того, ББУ спостерігається у 10% вагітних . Клінічне значення ББУ у дорослих невагітних жінок наразі залишається нез’ясованим. Відповідно до сучасних уявлень, ББУ підтримує напружений місцевий імунітет та запобігає таким чином виникненню суперінфекції [2]. Однак отримано переконливі результати, які свідчать про підвищення ризику виникнення гестаційного пієлонефриту та зростання частоти госпіталізації з неакушерських причин у вагітних з ББУ. Крім того, виявлення ББУ було пов’язане з підвищенням ризику перинатальної коморбідності та смертності [3]. Традиційне уявлення щодо лікування ББУ полягає у призначенні антибіотиків. Однак залишається суперечливим питання ефективності антибактеріального лікування у порівнянні і побічними ефектами від застосування таких препаратів. Робоча група з профілактики захворювань (The U.S. Preventive Services Task Force – USPSTF, США) проаналізувала 19 рандомізованих досліджень та спостережень, у яких досліджували ефективність рутинного скринінгу та антибактеріального лікування ББУ у жінок різного віку. Як результат, були внесені наступні оновлення в сталі рекомендації від 2008 р. щодо виявлення та лікування ББУ у пацієнтів віком ≥18 років, у тому числі вагітних [4]:
- Зважаючи на асоціацію пієлонефриту з підвищенням материнської коморбідності та смертності, вагітних рекомендовано обстежувати на ББУ з подальшим лікуванням відповідно до узагальнених настанов (помірний рівень доказовості). Водночас дослідниками не було виявлено статистичного зв’язку ББУ з ризиком підвищення коморбідності та смертності у немовлят.
- Основним скринінговим методом залишається бактеріальне дослідження середньої порції сечі до 16-го тижня вагітності або при першому відвідуванні лікаря. Аналіз патогенної мікрофлори свідчить про підвищення ризику виникнення гестаційного пієлонефриту за умови колонізації верхніх сечовидільних шляхів вагінальною мікрофлорою, особливо стрептококом групи В (≥ 105 КУО/мл). Однак питання оптимального часу проведення скринінгу залишається дискусійним.
- Вибір лікувальної стратегії при ББУ у вагітних залишається на розсуд лікаря та має базуватися на клінічних характеристиках пацієнтки.
- Дослідники дійшли висновку щодо відсутності переваг від виявлення та лікування ББУ у невагітних осіб будь-якого віку. Застосування антибактеріальних препаратів у цієї групи пацієнток не було пов’язане зі зниженням загрози інфекційних ускладнень, проте асоційоване з ризиком виникнення резистентності до антибіотиків (помірний рівень доказовості).
Висновки
Таким чином, проводити рутинний скринінг та лікування ББУ у невагітних осіб дорослого віку не рекомендовано.
- Foxman B. (2014) Urinary tract infection syndromes: occurrence, recurrence, bacteriology, risk factors, and disease burden. Infect Dis Clin North Am., 28 (1): 1-13. (http//doi:10.1016/j.idc.2013.09.003).
- Ferroni M., Taylor A.K. (2015) Asymptomatic bacteriuria in noncatheterized adults. Clin. North. Am., 42 (4): 537-545 (http//doi:10.1016/j.ucl.2015.07.003).
- Schnarr J., Smaill F. (2008) Asymptomatic bacteriuria and symptomatic urinary tract infections in pregnancy. Eur. J. Clin. Invest., 38 (suppl 2): 50-57 (http//doi:10.1111/j.1365-2362.2008.02009.x).
- Owens D.K., Davidson K.W., Krist A.H. et al. (2019). Screening for Asymptomatic Bacteriuria in Adults, US Preventive Services Task Force Recommendation Statement. JAMA, 322(12): 1188-1194 (http//doi:10.1001/jama.2019.13069). https://jamanetwork.com/journals/jama/fullarticle/2751726.
Юлія Жарікова,
редакція журналу «Український медичний часопис»
