31 березня 2021 р. у режимі відеоконференції відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет), на якому було розглянуто низку важливих для галузі охорони здоров’я питань.
Протидія COVID-19 в регіонах
У першу чергу депутати заслухали губернаторів та керівників департаментів охорони здоров’я Миколаївської, Херсонської та Одеської областей щодо стану організації надання медичної допомоги в умовах карантину, а також здійснення протиепідемічних заходів та розпочатої вакцинації проти COVID-19.
Як повідомив заступник міністра охорони здоров’я — головний державний санітарний лікар України Віктор Ляшко, Одеська обл. — одна із небагатьох областей, яка не виконала поставлені Урядом завдання і не перепрофілювала для лікування хворих на COVID-19 всю кількість ліжко-місць, які були передбачені.
«Зокрема, з 4233 ліжок, які мали бути в наявності Одеській обл., було перепрофільовано тільки 3839. Якщо подивимося на забезпечення киснем, то з 3300, які були поставлені Одеській обл. для забезпечення 80% киснем з коштів, які передавались субвенцією Урядом, забезпечено тільки 2741», — повідомив В. Ляшко.
Крім того, за його словами, статистика, яка передавалася до МОЗ шляхом заповнення лікарнями інформації про кількість ліжок, зайнятих хворими на COVID-19, та підключених до кисню не співпадає з інформацією, яка надходила від пацієнтів та громадських організацій.
Також, за словами народного депутата Олексія Леонова, Одеська клінічна лікарня на залізничному транспорті не приймає хворих на COVID-19 і попри те, що Одеська обл. віднесена до «червоної» зони епідемічної небезпеки, в місті працюють заклади харчування.
Комітет ухвалив такі рішення:
- звернутися до Кабінету Міністрів з проханням доручити відповідним центральним органам виконавчої влади організувати термінову перевірку дотримання встановлених карантином вимог в Одеській обл. і у разі виявлення порушень направити відповідні матеріали в правоохоронні органи та вжити інших заходів, передбачених законом;
- провести термінове виїзне засідання Комітету в Одесі та Одеській обл.;
- направити від Комітету звернення до Національної поліції щодо ситуації з надання медичної допомоги в Одеській клінічній лікарні на залізничному транспорті.
Соціальна реклама для протидії COVID-19
Наступним до розгляду було винесено проєкт Закону № 5226 щодо соціальної реклами, спрямованої на запобігання поширенню COVID-19 на території України.
Метою законопроєкту є збільшення на період карантину обсягів безкоштовної соціальної реклами в електронних і друкованих засобах масової інформації для інформування громадян про заходи та засоби запобігання виникненню і поширенню COVID-19.
Рішення Комітету
Комітет ухвалив рішення підтримати проєкт Закону № 5226 та запропонувати Комітету з питань гуманітарної політики, визначеному головним з підготовки цього законопроєкту, рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду у першому читанні прийняти його за основу і в цілому як закон.
Збільшення фінансування ліків для пацієнтів з орфанними захворюваннями
Далі депутати розглянули проєкт Закону № 5073-1, яким передбачено спрямувати надходження від легалізації азартних ігор на ліки для пацієнтів з орфанними захворюваннями.
Рішення Комітету
Комітет ухвалив рішення підтримати проєкт закону та запропонувати Комітету з питань бюджету, визначеному головним з підготовки цього документа, рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду у першому читанні прийняти його за основу.
Захист медичних та фармацевтичних працівників
Крім того, Комітет розглянув проєкт Закону від 22.02.2021 р. № 5124 щодо удосконалення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників.
Метою законопроєкту є створення правових умов, необхідних для посилення відповідальності за посягання на життя і здоров’я, погрозу або насильство щодо медичних та фармацевтичних працівників у зв’язку з виконанням ними службових та професійних обов’язків.
Необхідність ухвалення законопроєкту
У супровідній документації до проєкту закону йдеться, що важливим аспектом забезпечення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників є посилення кримінальної відповідальності за посягання на життя, здоров’я медичних та фармацевтичних працівників та інші злочини, спрямовані на перешкоджання здійсненню вказаними працівниками своєї професійної діяльності.
Статтею 77 чинного Закону України від 19 листопада 1992 р. № 2801-XII (із змінами) «Основи законодавства України про охорону здоров’я» встановлено професійні права та пільги медичних і фармацевтичних працівників. Зокрема, медичні і фармацевтичні працівники мають право на належні умови професійної діяльності (пункт б); обов’язкове страхування за рахунок власника закладу охорони здоров’я у разі заподіяння шкоди їх життю і здоров’ю у зв’язку з виконанням професійних обов’язків у випадках, передбачених законодавством (пункт е); соціальну допомогу з боку держави у разі захворювання, каліцтва або в інших випадках втрати працездатності, що настала у зв’язку з виконанням професійних обов’язків (пункт є).
Водночас будь-які нормативно-правові акти щодо спеціального складу злочину у разі посягання на життя і здоров’я, погрози або насильства щодо медичних та фармацевтичних працівників при виконанні ними службових обов’язків в Україні відсутні, що призводить до їх кричущої незахищеності перед реально існуючими загрозами заподіяння шкоди їх життю та здоров’ю, які виникають під час виконання ними своєї роботи. Існує підвищений ризик для медичних та фармацевтичних працівників піддатися нападу під час виконання своєї професійної діяльності.
Вражають приклади беззахисності медичних та фармацевтичних працівників.
Так, у травні 2013 р. у місті Бориспіль Київської обл. четверо чоловіків, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, нанесли 9 ножових поранень лікареві приймального відділення лікарні, який надавав допомогу одному з них.
У червні 2013 р. у Львові під час надання бригадою екстреної медичної допомоги лікар та водій зазнали побиття з боку друзів потерпілого, які знаходилися в стані алкогольного сп’яніння, та отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.
У грудні 2015 р. в селі Концево Ужгородського району Закарпатської обл. троє осіб, озброєних залізною трубою, вилами та сокирою, здійснили напад на автомобіль екстреної медичної допомоги і серйозно пошкодили його, бригада дивом не постраждала.
У серпні 2016 р. у Житомирі відвідувач реанімаційного відділення лікарні побив завідувача відділення за недопущення в палату у стані алкогольного сп’яніння та без належного одягу.
У серпні 2017 р. на Дніпропетровщині родичі хворого, вимагаючи ввести йому наркотики, вчинили напад на лікаря екстреної допомоги, намагаючись відібрати наркотичні засоби.
У лютому 2018 р. у селі Олексіївка Первомайського району Харківської обл. лікаря, яка прибула на виклик до пацієнта із сільської амбулаторії, взяла в заручники жінка, раніше засуджена за вбивство, вона не випускала лікаря з дому, погрожувала ножицями і завдавала образ. Звільнили заручницю правоохоронці.
У липні 2018 р. в м. Ватутіне на Черкащині чоловік у стані наркотичної абстиненції увійшов до приміщення станції екстреної медичної допомоги і вимагав продати йому наркотичний засіб, а після відмови медика напав на нього і вдарив об стіл головою (у медика зафіксовано кілька переломів кісток черепа).
У серпні 2018 р. у місті Івано-Франківськ дівчина, озброєна ножем, здійснила напад на провізора з вимогою надати їй лікарський засіб наркотичної дії та була затримана муніципальною вартою.
У листопаді 2018 р. у місті Перешепине Новомосковського району Дніпропетровської обл. невідомі, озброєні пістолетом, вчинили напад на цілодобову аптеку та пограбували провізора.
У січні 2019 р. у місті Маріуполь Донецької обл. на дах автомобіля екстреної медичної допомоги було скинуто металеву гирю, що понівечила автівку й унеможливила подальше надання допомоги цією бригадою.
У січні 2019 р. у місті Харків невідомий чоловік зайшов до аптеки у вечірній час та, скориставшись відсутністю відвідувачів, із застосуванням фізичного насильства затягнув дівчину-провізора до підсобного приміщення, завдав тілесні ушкодження, зґвалтував та заволодів її мобільним телефоном.
У березні 2019 р. у місті Мелітополь Запорізької обл. чоловік, озброєний пістолетом, вчинив напад на міську аптеку і відібрав ампули з сильнодіючим знеболювальним Налбуфін.
У квітні 2019 року в селі Витачів Обухівського району Київської області пацієнт, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, погрожував пістолетом медикам бригади екстреної медичної допомоги, яким дивом вдалося уникнути ураження.
У листопаді 2019 р. у місті Канів Черкаської обл. під час надання медичної допомоги за місцем проживання хворого родич останнього обстріляв з вогнепальної зброї автомобіль екстреної медичної допомоги і водія, що в ньому знаходився, та погрожував бойовою гранатою.
У грудні 2019 р. у місті Краматорськ Донецької обл. відвідувач аптеки відібрав у фармацевта грошові кошти, завдавши їй ножових поранень. У січні 2020 р. в місті Нікополь Дніпропетровської обл. після надання медичної допомоги за місцем проживання жінка з родичами у стані алкогольного сп’яніння увірвалися до приміщення станції екстреної медичної допомоги, де завдали тілесних ушкоджень медичним працівникам.
Прикладом справжнього героїзму була робота медиків-професіоналів та волонтерів Євромайдану. Водночас вони під час виконання цієї роботи зазнали цинічно кричущих та безприкладно жорстоких нападів. У сутичках на Майдані постраждало не менше 15 медиків. Снайперів не зупиняли ані Червоний Хрест, ні білий халат. Безпрецедентно-нелюдськими стали факти розгрому медичних пунктів каральними підрозділами. Вражає доля медика-волонтера Олесі Жуковської, яка стала відома усьому світові. Куля снайпера пройшла крізь її шию, коли вона допомагала пораненому.
Особливості професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників включають підвищений ризик піддатися нападу в ході погіршення криміногенної ситуації в країні. За даними Міністерства внутрішніх справ України, протягом 2015–2020 рр. в Україні зареєстровано 2056 кримінальних правопорушень проти життя та здоров’я медичних працівників під час виконання ними службових обов’язків. І це лише офіційно зафіксовані випадки, досудове розслідування у яких здійснювалося органами Національної поліції України. Від початку пандемії коронавірусної хвороби COVID-19 в Україні відмічаються випадки стигматизації і дискримінаційної поведінки щодо медичних працівників, які надають медичну допомогу таким пацієнтам.
З огляду на наведене, а також враховуючи відсутність в Україні законодавчих норм, які встановлюють відповідальність за злочини, учинені проти життя і здоров’я, а саме посягання на життя і здоров’я, погрозу або насильство щодо медичних та фармацевтичних працівників при виконанні ними службових обов’язків, доцільно визначити у Кримінальному кодексі України заходи щодо посилення такої відповідальності, ураховуючи підвищений ризик для медичних та фармацевтичних працівників піддатися нападу під час виконання своєї професійної діяльності, закріпивши механізм їх дотримання з урахуванням положень Конституції України та відповідних міжнародних договорів щодо гарантування права кожної людини на життя та охорону здоров’я.
Саме тому законодавче врегулювання кримінальної відповідальності за посягання на життя, здоров’я медичних та фармацевтичних працівників та інші злочини, спрямовані на перешкоджання здійсненню вказаними працівниками своєї професійної діяльності, є актуальним та важливим завданням.
Актуальність даного законопроєкту також обумовлена загостренням криміногенної ситуації в Україні, яке виникло на фоні економічної кризи, проведення АТО/ООС, масового переселення людей з окупованих територій країни тощо.
Про що документ
Проєктом закону пропонується внести до Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25–26, ст. 131 із змінами) такі зміни:
- Назву розділу XV Особливої частини «Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян та злочини проти журналістів» викласти у новій редакції такого змісту:
«Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, злочини проти журналістів, медичних та фармацевтичних працівників»;
2) доповнити редакцію новою статтею 3501 такого змісту:
«Стаття 3501. Погроза або насильство щодо медичного або фармацевтичного працівника
- Погроза вбивством, заподіянням тяжких тілесних ушкоджень щодо медичного або фармацевтичного працівника у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків, застосована з метою припинення службової або професійної діяльності медичного або фармацевтичного працівника, а так само з метою заволодіння майном чи з іншою метою в інтересах того, хто погрожує, — карається арештом на строк до 6 міс або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на строк до 2 років.
- Умисне нанесення побоїв або заподіяння легкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження медичному або фармацевтичному працівнику у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків — караються обмеженням волі на строк від 3 до 5 років або позбавленням волі на той самий строк.
- Умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження медичному або фармацевтичному працівнику у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків — караються позбавленням волі на строк від 5 до 12 років».
Рішення Комітету
Комітет підтримав проєкт закону та запропонував Комітету з питань правоохоронної діяльності, визначеному головним з підготовки цього документа, рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду у першому читанні прийняти його за основу.
Реімбурсація інсулінів
Також депутати заслухали очільника Національної служби здоров’я України (НСЗУ) Андрія Віленського щодо розширення переліку лікарських засобів, що підлягають реімбурсації за програмою медичних гарантій, в частині запровадження у 2021 р. нових механізмів фінансування програми реімбурсації інсулінів через НСЗУ.
Рішення Комітету
Комітет рекомендував Міністерству охорони здоров’я створити робочу групу для опрацювання застережень та пропозицій представників громадськості стосовно можливих ризиків запровадження запропонованої НСЗУ нової системи реімбурсації інсулінів, залучивши до роботи в ній представників НСЗУ, експертів у цій сфері, лікарів-ендокринологів, представників громадських та пацієнтських організацій, з метою недопущення погіршення доступу хворих на цукровий діабет до життєво необхідних лікарських засобів.
Збільшення фінансування лікарні «Охматдит»
Також депутати підтримали пропозицію народного депутата Оксани Дмитрієвої щодо направлення звернення до Міністерства фінансів з приводу необхідності виділення Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит» додаткових цільових коштів у 2021 р. на загальну суму 152 млн грн.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Пресслужба «Українського медичного часопису» за матеріалами facebook.com/committeehealth
