Поширення коронавірусної інфекції, викликаної SARS-CoV-2, спричинило світову пандемію. Однак на сьогодні немає однозначного розуміння патогенезу захворювання, і це питання потребує всебічного вивчення. Особливе значення в патогенезі захворювання приписують цитокінам, які спричиняють цитокіновий шторм і можуть використовуватися в якості прогностичних маркерів. Серед інших маркерів вивчається феритин. Коливання його концентрації при запаленні останнім часом інтенсивно вивчається і також може мати прогностичне значення. Феритин як маркера запалення добре вивчено при загальних запальних процесах, і його все частіше задіюють при COVID-інфекції у якості прогностичного фактора. Метою цього ретроспективного дослідження стало визначення відмінності концентрації феритину у хворих на COVID-19 і без COVID-19 та його прогностичне значення. Результати дослідження опубліковано у часописі «Світовий журнал екстреної хірургії» (World Journal of Emergency Surgery) у 2021 р.
Матеріал та методи дослідження
У дослідження залучено когорту 101 пацієнта. Вони перебували на лікуванні у відділенні невідкладної медичної допомоги з приводу COVID-19. З цієї когорти хворих 78 (77,2%) було виключено з подальшого дослідження, оскільки у них були відсутні показники феритину, а ще у 6 тест полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) був негативним. 17 пацієнтів з діагнозом COVID-19 та пневмонії входили в групу А (11 чоловіків (64%); 6 жінок, середній вік — 68,8 року). У групу В (група контролю) включено 30 пацієнтів (17 чоловіків (56%); 13 жінок, середній вік — 66,2 року), які лікувалися у хірургічному відділенні з приводу гострої хірургічної патології- мали подвійний негативний ПЛР-тест на SARS-CoV-2. У пацієнтів групи А захворювання на COVID-19 підтверджено тестом ПЛР, а також результатами ультразвукової діагностики (УЗД) та комп’ютерної томографії (КТ) легень — підтверджено інтерстиціальну полісегментарну пневмонію. У всіх хворих досліджували кількість лейкоцитів, вміст сироваткового С-реактивного білка (СРБ) (нормальні, допустимі значення 0–0,5 мг/дл) та феритину (нормальні, допустимі значення 12–300 нг/мл), визначаючи величину відхилення. Отримані результати оцінювали з позиції валідності показника захворюваності в групах А і В та ймовірного взаємозв’язку між запальним процесом та рівнем феритину в сироватці крові у пацієнтів з COVID-19. У подальшому аналізували вірогідність звʼязку концентрації сироваткового феритину із розвитком інфекції SARS-CoV2 та застосування останнього у якості простого лабораторного тесту контролю запального процесу у пацієнтів із COVID-19.
Результати
Як зазначають автори дослідження, в отриманих результатах група A продемонструвала значно вищий середній рівень феритину порівняно з усією групою B (двосторонній тест Манна — Уїтні, p<0,0001), навіть порівняно з підгрупою з лейкоцитозом (p<0,0014). Подальший аналіз групи В проводили у пацієнтів з лейкоцитозом, використовуючи лише відповідні максимальні значення лейкоцитів, зареєстрованих для кожного пацієнта, порівняно з групою А. У групі А рівні феритину перевищували граничне значення у 12 із 17 (70,5%) пацієнтів, тоді як у групі В це виявлено лише у 27% випадків та у 18% випадків на тлі лейкоцитозу. Більше того, між цими двома групами виявлена надзвичайна розбіжність у значеннях феритину. У групі В підвищення рівня феритину відмічено до верхньої межі і незначно вище, при тому що його збільшення удвічі виявили лише у 3 (6%) із 48 пацієнтів порівняно з 9 (56%) із 17 пацієнтів групи А. Одночасно відмічено значне підвищення концентрації феритину порівняно із нормальними показниками групи А (у 24 рази) порівняно з пацієнтами групи В (у 7 разів).
Враховуючи отримані результати, дослідники наголошують, що:
>Олександр Осадчий,
редакція журналу «Український медичний часопис»
