Інфекції сечовивідних шляхів у дітей

Актуальність

Інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) бактеріальної етіології діагностуються майже у 7% дітей віком до 2 років із лихоманкою. Вкрай часто, зважаючи на неспецифічність клінічних проявів, діагностика та лікування вказаних захворювань можуть бути ускладнені. Натомість вчасне виявлення і терапія ІСШ мають вирішальне значення для зменшення вираженості та попередження розвитку ранніх і пізніх ускладнень з боку видільної системи, зокрема формування рубцевих змін в нирках [4, 5]. Бактеріологічне дослідження сечі вважається стандартним критерієм діагностики ІСШ. Однак скринінговий клінічний аналіз сечі використовується для встановлення попереднього діагнозу, оскільки отримання результатів бактеріологічного дослідження потребує від 24 до 48 год. Характеристики вказаних тестів і клінічні особливості аналізу сечі широко висвітлено в літературі. Разом з тим існує різниця трактувань клінічних результатів, і причини такої варіабельності недостатньо зрозумілі [1].

Незважаючи на визначення стану ІСШ, запропоноване Американською академією педіатрії (American Academy of Pediatrics), США, яке потребує як наявності піурії, так і позитивного результату бактеріологічного посіву, клінічно описано випадки ІСШ за відсутності піурії. Близько 10% дітей з позитивним результатом бактеріологічного посіву сечі та ІСШ не мають піурії [2, 6]. За подібних обставин одним із вирішальних параклінічних тестів у діагностиці передбачуваної ІСШ може бути визначення лейкоцитарної естерази (ЛЕ) та/або нітріту в аналізі сечі за допомогою тест-стрічки та/або мікропіурії. Зазвичай більша кількість ЛЕ або вищі показники піурії є більш показовими для ІСШ. Водночас концентраційна здатність нирок у немовлят є відносно зниженою, що може поглиблюватися на тлі ІСШ, слугуючи своєрідним чинником ризику ІСШ за відсутності явної піурії. В одному з досліджень [1], вивчаючи зв’язок між концентраційною здатністю нирок та діагностичною цінністю клінічного аналізу сечі при передбачуваній ІСШ, автори відмітили зниження позитивної імовірності розвитку ІСШ з підвищенням концентрації сечі. Було запропоновано внести показник концентрації сечі в інтерпретацію клінічного аналізу сечі, особливо у немовлят.

Отже, точність визначення піурії при ІСШ залежить від концентрації досліджуваного матеріалу. Завданням нещодавнього дослідження співробітників кафедр педіатрії та патології Південно-західного медичного центру Техаського університету (Department of Pediatrics and Department of Pathology, The University of Texas Southwestern Medical Center), США, стало визначення граничного рівня лейкоцитів на тлі мікропіурії за умов різної концентраційної здатності нирок у немовлят [3]. Крім того, оцінювали відповідність рівня ЛЕ при різній концентраційній здатності нирок за умов позитивного результату бактеріологічного посіву сечі. Стаття за результатами дослідження опублікована в журналі «Педіатрія» («Pediatrics») 1 лютого 2021 р.

Матеріали та результати дослідження

Мета роботи — встановлення діагностично значимого рівня рівня лейкоцитів при ІСШ у дітей раннього віку при різних концентраціях сечі, визначених на основі питомої ваги. У межах поставленої задачі було здійснено ретроспективне крос-секційне дослідження за участю дітей віком молодше 24 міс, яким при госпіталізації до відділення невідкладної допомоги з підозрою на ІСШ проводили клінічний аналіз сечі та бактеріологічне дослідження сечі. Первинним результатом вважали позитивний результат бактеріологічного посіву сечі, відповідно до рекомендацій Американської академії педіатрії щодо клінічної практики оцінювання межових значень посіву. Характеристики тесту для визначення меж мікропіурії та позитивної ЛЕ розраховували для трьох рівнів питомої ваги сечі: низький <1,011, середній 1,011–1,020 та високий >1,020.

В цілому за період 6 років проаналізовано історії хвороби 24 171 дитини. Позитивні результати бактеріологічного дослідження зафіксовано у 8,3% дітей у 2003 р. За результатами проведеної оцінки діагностично важливі граничні значення лейкоцитів становили 3 клітини в полі зору за умов середнього рівня питомої ваги сечі та 8 клітин в полі зору за умов високого рівня концентрації сечі. Разом з тим вірогідність різниці показників ЛЕ залишалася вагомою, незважаючи на зміни концентраційної здатності нирок.

Висновок

Зважаючи на отримані дані, автори роботи дійшли висновку про те, що діагностично важлива межа визначення піурії у зіставленні з позитивними результатами бактеріологічного дослідження сечі змінюється залежно від концентраційної здатності нирок у дітей раннього віку. Межові значення піурії на рівні 3 і 8 клітин в полі зору в поєднанні з низькою та високою концентраційною здатністю відповідно мають оптимальну прогностичну цінність в діагностиці ІСШ у немовлят. Разом з тим позитивний тест на ЛЕ є вагомим маркером ІСШ незалежно від питомої ваги досліджуваного біоматеріалу.

1. Chaudhari P.P., Monuteaux M.C., Shah P. et al. (2017) The importance of urine concentration on the diagnostic performance of the urinalysis for pediatric urinary tract infection. Ann. Emerg. Med., 70(1): 63–71.
2. Kim S.H., Lyu S.Y., Kim H.Y. et al. (2016) Can absence of pyuria exclude urinary tract infection in febrile infants? About 2011 AAP guidelines on UTI. Pediatr. Int. (Roma), 58(6): 472–475.
3. Nadeem, Badawy M., Oke O.K. et al. (2021) Pyuria and urine concentration for identifying urinary tract infection in young children. Pediatrics, Feb. 1. doi: 10.1542/peds.2020-014068.
4. Roberts K.B. (2011) Subcommittee on Urinary Tract Infection, Steering Committee on Quality Improvement and Management. Urinary tract infection: clinical practice guideline for the diagnosis and management of the initial UTI in febrile infants and children 2 to 24 months. Pediatrics, 128(3): 595–610.
5. Shaikh N., Mattoo T.K., Keren R. et al. (2016) Early antibiotic treatment for pediatric febrile urinary tract infection and renal scarring. JAMA Pediatr., 170(9): 848–854.
6. Shaikh N., Shope T.R., Hoberman A. et al. (2016) Association between uropathogen and pyuria. Pediatrics, Jun. 21. doi: 10.1542/peds.2016-0087.

Н.О. Савельєва-Кулик,
редакція журналу «Український медичний часопис»