Однією з головних умов ефективності надання медичної допомоги є її вчасність. Незалежно від того, чи йдеться про нещасний випадок або маніфестацію захворювання, час завжди напряму корелює з прогнозом стосовно одужання та подальшого життя людини.
На жаль, у повсякденному житті часто медичної допомоги доводиться чекати протягом тривалого часу. Це зумовлено низкою соціально-економічних чинників, віддаленістю лікарень від пацієнтів тощо.
Разом із тим, частиною першою ст. 37 Основ законодавства України про охорону здоров’я передбачено, що «медичні працівники зобов’язані надавати першу невідкладну допомогу при нещасних випадках і гострих захворюваннях». Та на практиці, в екстремальних ситуаціях, навіть якщо медичні працівники і знаходяться поруч із хворим (потерпілим), вони не завжди поспішають надати допомогу чи взагалі заявити про свою медичну приналежність.
Наприклад, відповідно до діючих Правил дорожнього руху, передбачено можливість ідентифікації автомобілів лікарів (пункт «ж» ст. 30.3) спеціальним розпізнавальним знаком. У разі якщо на транспортному засобі розміщено розпізнавальний знак «Лікар», у ньому має бути спеціальна медична аптечка та інструментарій за переліком, визначеним Міністерством охорони здоров’я України, для надання невідкладної допомоги під час дорожньо-транспортної пригоди. Але згідно з цими ж Правилами застосування ідентифікуючої позначки на власному автомобілі лікарів здійснюється, по-перше, добровільно, а по-друге, — передбачає низку обов’язків, які полягають не лише в тому, щоб надавати першу медичну допомогу у відповідних випадках, але й в тому, щоб у цьому автомобілі постійно були наявні медичні засоби чималого переліку.
Таким чином лікар добровільно бере на себе зобов’язання, але не отримує ніяких превенцій. Що й зумовлює майже повну відсутність автомобілів із позначкою «лікар» та добровільного надання медичних послуг.
Для вирішення цієї проблеми Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо прискорення надання першої медичної допомоги в невідкладних та екстремальних ситуаціях». Цим Законом регламентуються права для водіїв-лікарів. Зокрема передбачається створення для них безкоштовного паркування, що дозволить, по-перше, надавати своєчасну екстрену медичну допомогу особам, які знаходяться на віддалі від лікувальних закладів, в разі якщо поблизу знаходиться автомобіль лікаря. По-друге, допоможе самим лікарям у разі відвідувань хворих вдома не витрачати часу на пошук стоянки для автомобіля та економити не лише власний час, але й витрати хворих на лікування.
Безкоштовне паркування транспортних засобів дозволяється у спеціально відведених для цього місцях у разі обладнання транспортного засобу, яким керує медичний працівник, спеціальним розпізнавальним знаком встановленого законодавством зразка; розміщення на автомобілі спеціального стікера із зазначенням контактного телефона медичного працівника, який керує цим транспортним засобом.
Закон прийнято, але невідомо, чи самого безкоштовного паркування буде достатньо для заохочення лікарів до фактично безоплатної праці.
Анна Городецька
