Актуальність
Колоректальний рак (КРР) певною мірою є збірним терміном, який об’єднує за схожими причинами та механізмом виникнення пухлини слизової оболонки прямої, сигмовидної та ободової кишки. Провідне місце КРР у структурі смертності дорослого населення та вікозалежність патології, яка передбачає подальше підвищення захворюваності, призводить до негативних соціальних наслідків. Актуальні терапевтичні стратегії надають позитивний результат лікування пухлин невеликого розміру у межах слизового шару стінки кишечнику та сприятливий прогноз для пацієнта [1]. Однак діагностика КРР на ранніх стадіях створює певні труднощі, які пов’язані з тривалим безсимптомним перебігом захворювання. Для підвищення ефективності лікування КРР чинними клінічними настановами рекомендовано проведення скринінгу на приховану кров у калі та колоноскопію. Позитивний фекальний імунохроматографичний тест (ФІТ) на приховану кров має відносну діагностичну цінність, але є незамінним скринінговим дослідженням, яке дозволяє запідозрити розвиток пухлинного процесу в нижніх відділах кишково-шлункового тракту [2]. Однак, як і раніше, залишається нез’ясованою тактика лікаря у випадках позитивного ФІТ та одночасно негативних результатів колоноскопії. Група дослідників із Департаменту біостатистики Коледжу охорони здоров’я та соціальної гігієни Національного університету м. Тайпей, Тайвань, на чолі із Цзу-Мін Пенгом (Peng S.) провели дослідження скринінгової національної програми щодо виявлення КРР з метою покращення тактики лікаря у пацієнтів групи ризику виникнення КРР [3]. Результати надруковані у журналі «Gut» (Товстий кишечник).
Методи
За період проведення національної скринінгової програми 2004–2009 рр. порівнювали частоту виявлення КРР у пацієнтів з позитивним ФІТ та негативними результатами колоноскопії, які проходили повторний скринінг, з частотою КРР у пацієнтів, які не проходили повторного ФІТ за тих же умов. Частоту захворювання на КРР визначали кількістю випадків на 1000 пацієнтів на рік.
Результати дослідження
До дослідження було залучено 9 179 пацієнтів із позитивними результатами ФІТ. Упродовж дослідження 6 185 пацієнтів повторювали тестування на приховану кров у фекаліях.
- Частота виявлення КРР вища у пацієнтів, які не повторювали тесту на приховану кров у фекаліях після отримання негативних результатів колоноскопії, порівняно з пацієнтами, які послідовно проходили ФІТ, та становила 2,69 та 1,34 на 1000 населення/рік відповідно (95% довірчий інтервал (ДІ) 0,31–0,71).
- Із підвищеним ризиком виникнення КРР у пацієнтів з негативними результатами колоноскопії, які не повторювали ФІТ, асоційована аденома нижніх відділів кишечнику.
- Кількісне дослідження фекального гемоглобіну (FHbC) виявило асоціацію між підвищенням референтних значень початкової концентрації FHbC ˃20–39 мкг/г та підвищенням ризику виникнення КРР:
-
- FHbC 40–59 мкг/г — коефіцієнт ризиків 1,93, 95% ДІ 1,04–3,56
- FHbC 60–99 мкг/г — коефіцієнт ризиків 0,95, 95% ДІ 0,45–2,00
- FHbC 100–149 мкг — коефіцієнт ризиків 2,26, 95% ДІ 1,16–4,43
- FHbC≥150 мкг — коефіцієнт ризиків 2,44, 95% ДІ 1,44–4,12.
Таким чином, дослідники дійшли висновку, що планування тестування кала на приховану кров у пацієнтів із негативними результатами колоноскопії знижує захворюваність та смертність від КРР.
- Young G.P., Rabeneck L., Winawer S.J. (2019) The global paradigm shift in screening for colorectal cancer. Gastroenterology, 156: 843–851.
- Chiu H.-M., Chen S.L.-S., Yen A.M.-F. et al. (2015) Effectiveness of fecal immunochemical testing in reducing colorectal cancer mortality from the one million Taiwanese screening program. Cancer, 121: 3221–3229.
- Peng S., Hsu W., Wang Y. et al. (2020)
- Faecal immunochemical test after negative colonoscopy may reduce the risk of incident colorectal cancer in a population-based screening programme (2020) Gut, 0: 1–7. doi:10.1136/ gutjnl-2020-320761.
За матеріалами https://gut.bmj.com/content/gutjnl/early/2020/09/27/gutjnl-2020-320761.full.pdf
Ю.В. Жарікова,
Редакція журналу «Український медичний часопис»
