Триваюча пандемія Розроблено нову векторну вакцину проти COVID-19, що спричинено поширенням коронавірусу SARS-CoV-2, що викликає розвиток тяжкого гострого респіраторного дистрес-синдрому, вразила мільйони людей у всьому світі [1]. Аби стримати поширення пандемії та зупинити негативний вплив на розвиток світової економіки й надмірне навантаження на систему охорони здоров’я, необхідно терміново впроваджувати застосування ефективних вакцин від COVID-19 [2].
Однією з таких кандидаток, імовірно, може стати векторна вакцина Ad26.COV2.S. [3]. Носієм для неї використовують аденовірус серотипу 26 (Ad26), позбавленого здатності реплікації. У його структуру вмонтовано зони геному вірусу SARS-CoV-2, які кодують повнорозмірний стабілізований спайковий білок (S) [4]. Генетичний матеріал виділено з першого клінічного ізоляту штаму вірусів Ухань (Wuhan 2019; повна послідовність геному, NC_045512). Вектором вакцини став позбавлений здатності до реплікації аденовірус Ad26, який успішно використовується для виготовлення рекомбінантних (векторних) вакцин проти лихоманки Ебола, яка отримала дозвіл на застосування від Європейського агентства з лікарських засобів та є базою для створення низки інших вакцин: проти респіраторно-синцитіального вірусу, вірусу імунодефіциту людини та вірусу Зіка [5]. Досвід використання у ролі вектора Ad26 для створення вакцини довів, що вакцини, створені таким чином, є безпечні та високоімуногенні. Однією із таких є векторна вакцина, розроблена компанією «Janssen»/«Янсен». Результати проміжної фази клінічних випробувань COV1001 ClinicalTrials.gov, number NCT04436276) опубліковано в журналі «The New England Journal of Мedicine» (Медичний журнал Нової Англії) у 2021 р.
Матеріал та методи дослідження
Дослідження побудоване як багатоцентрове плацебо-контрольоване, фаза 1–2а, де до випробування випадковим чином залучені здорові дорослі віком 18–55 років (когорта 1) та особи віком старше ≥65 років (когорта 3), яким проведено щеплення вакциною Ad26.COV2.S у дозі 5•1010/мл (низька концентрація вірусних частинок) або дозою 1•1011/мл вірусних частинок (висока концентрація), або плацебо з одно- або дводозовим введенням. Довгострокові спостереження та порівняння результатів одноразової схеми щеплення із дводозовою становили когорту 2; Основними кінцевими точками для аналізу були безпека застосування та реактогенність.
Результати дослідження
Після введення першої дози вакцини у 805 учасників когорт 1 і 3, а після другої дози в когорті 1 — найчастішими побічними ефектами були втома, головний біль, міалгія та біль у місці ін’єкції. Найчастішим системним несприятливим явищем була лихоманка. Системні побічні ефекти були рідше в когорті 3, ніж у когорті 1 та у тих, хто отримав низьку дозу вакцини, ніж у тих, хто отримав високу дозу. Реактогенність була нижчою після другої дози. Нейтралізуючі титри антитіл проти вірусу дикого типу виявлені у ≥90% усіх учасників на 29-й день після першої дози вакцини (середній геометричний титр [GMT] 224–354) і досягли 100% до 57-го дня з подальшим підвищенням титрів (GMT 288–488), незалежно від дози вакцини або вікової групи. Титри залишалися стабільними щонайменше до 71-ї доби. Друга доза забезпечила підвищення титру у 2,6–2,9 раза (GMT 827–1266). Реакції антитіл, що зв’язують спайки, були подібними до нейтралізуючих антитіл відповіді. На 14-й день відповіді CD4+ Т-клітини виявлені у 76–83% учасників когорти 1 та у 60–67% учасників когорти 3, із чіткою перевагою кількості Т-клітин — помічників типу 1. Відповіді CD8+ Т-клітин були загалом надійними, але нижчими в когорті 3. Як зазначають розробники вакцини Ad26.COV2.S, отримані безпосередні результати доводять високий профіль безпеки розробленої вакцини з використанням у ролі носія аденовірусу Ad26 та її високу імуногенність, що створює передумови для подальшої роботи над її кінцевим варіантом для клінічного застосування.
Список використаної літератури
- World Health Organization (2020) Pneumonia of unknown cause — China. Jan. 5 (https://www.who.int/csr/don/05-january-2020-pneumonia-of-unkown-cause-china/en/. opens in new tab).
- Mulligan M.J., Lyke K.E., Kitchin N. et al. (2020) Phase I/II study of COVID-19 RNA vaccine BNT162b1 in adults. Nature, 586: 589–593.
- Sadoff J., Le Gars M., Shukarev G. et al. (2021) Interim Results of a Phase 1–2a Trial of Ad26.COV2.S COVID-19 Vaccine. New Engl. J. Med. J., 13. DOI: 10.1056/NEJMoa2034201.
- Bos R., Rutten L., van der Lubbe J.E.M. et al. (2020) Ad26 vector-based COVID-19 vaccine encoding a prefusion-stabilized SARS-CoV-2 Spike immunogen induces potent humoral and cellular immune responses. NPJ Vaccines, 5: 91.
- Anywaine Z., Whitworth H., Kaleebu P. (2019) Safety and immunogenicity of a 2-dose heterologous vaccination regimen with Ad26.ZEOV and MVA-BN-Filo Ebola vaccines: 12-month data from a phase 1 randomized clinical trial in Uganda and Tanzania. J. Infect. Dis., 220: 46–56.
О.І. Осадчий,
Редакція журналу «Український медичний часопис»