Актуальність
Гостра виразка шлунково-кишкового тракту може виникати внаслідок численних стресових факторів, а саме: від застосування препаратів, травм, оперативних втручань, психоемоційної чи фізичної перевтоми або внаслідок тривалих інвазивних медичних процедур, особливо штучної вентиляції легень (ШВЛ). В умовах пандемії респіраторної інфекції та різкого підвищення частоти ускладненого перебігу SARS-CoV-2 серед факторів ризику на перший план виходить ШВЛ як один із основних чинників підвищення ризику виникнення гострої виразки з прихованою чи замаскованою коморбідними клінічними симптомами шлунковою симптоматикою. До серйозних наслідків гострої виразки, які призводять до значного підвищення смертності пацієнтів реанімаційних відділень, відносять кровотечу та/або перфорацію травної трубки (Krag M. et al., 2018). Труднощі диференційної діагностики ускладнень гострої виразки у пацієнтів, які тривалий час потребують ШВЛ, спричинили пошук фармакологічного рішення профілактики. Зважаючи на ключову роль підвищення кислотопродукуючої функції, зумовлену реактогенністю парієтальних клітин шлунка, кислотознижувальні властивості інгібіторів протонної помпи (ІПП) та блокаторів Н2-гістамінових рецепторів зумовили їх поширене застосування у відділеннях інтенсивної терапії (Eastwood G.M. et al., 2014). Для визначення найбільш прийнятних та ефективних препаратів для профілактики гострої виразки у пацієнтів із механічною респіраторною підтримкою, група дослідників на чолі з Полем Юнгом, лікарня м. Веллінгтон, Нова Зеландія, провели масштабний аналіз наявних проблем (Young P. et al., 2020). Результати опубліковано в «JAMA» (Журнал Американської медичної асоціації).
Результати дослідження
До рандомізованого дослідження було залучено 26 982 пацієнти з відділень інтенсивної терапії. Пацієнти отримували цілодобову респіраторну підтримку шляхом ШВЛ. Пацієнти 1-ї групи (13 436) отримували профілактичне лікування ІПП, спрямоване на стресові виразки. Водночас пацієнти 2-ї групи з тією ж метою застосовували блокатори Н2-гістамінових рецепторів. За первинну точку дослідження визначали смертельний кінець упродовж 90 днів від початку госпіталізації. Вторинними кінцевими точками були зазначені клінічно значуща кровотеча із шлунково-кишкового тракту, виникнення інфекційного ускладнення, спричиненого Clostridioides Defficile, і тривалість госпіталізації.
- Смертність виявилася незначно вищою у групі ІПП порівняно з групою блокаторів Н2-рецепторів та становила відповідно 18,3 та 17,5% (р=0,054).
- Не виявлено істотної відмінності в частоті виникнення помірної та тяжкої кровотечі у пацієнтів двох груп (р=0,009).
- Відмінностей у тривалості перебування в лікарні внаслідок розвитку клостридіальної інфекції між двома дослідними групами не виявлено.
- Зазначено одиничне небажане явище у групі ІПП (алергічна реакція).
Висновки
Таким чином, стандартизація фармакологічної профілактики гострої виразки відкриває нові можливості для практичної медицини.
- Eastwood G.M., Litton E., Bellomo R. et al. (2014) Opinions and practice of stress ulcer prophylaxis in Australian and New Zealand intensive care units. Crit. Care Resusc., 16(3): 170–174.
- Krag M., Marker S., Perner A. et al. (2018) SUP-ICU Trial Group. Pantoprazole in patients at risk for gastrointestinal bleeding in the ICU. N. Engl. J. Med., 379(23): 2199–2208. doi: 1056/NEJMoa1714919.
- Young P., Bagshaw S., Forbes A. et al. (2020) Effect of Stress Ulcer Prophylaxis With Proton Pump Inhibitors vs Histamine-2 Receptor Blockers on In-Hospital Mortality Among ICU Patients Receiving Invasive Mechanical Ventilation. The PEPTIC Randomized Clinical Trial., 323(7): 616–626. doi:10.1001/jama.2019.22190.
За матеріалами jamanetwork.com/journals/jama/fullarticle/2759412
Юлія Жарікова
