Актуальність
Наразі відомий факт, що головним патогенетичним чинником хронічних обструктивних захворювань легень (ХОЗЛ) вважається дихання забрудненим повітрям та/чи тютюнопаління. Тривале подразнення шкідливими частками та газами імунокомпетентних клітин призводить до виникнення хронічного неспецифічного запалення. Морфологічні зміни у тканинах легень, які виникають внаслідок порушення балансу про- та протизапальних цитокінів, є передумовами зниження якості життя населення з подальшою перспективою інвалідизації. Утруднення дихання спричиняє виникнення незворотних порушень дифузної здатності легень, які призводять до гіпоксії та проявляються такими загальними симптомами, як втомлюваність, м’язова слабкість, кахексія, депресія. Крім того, на тлі ХОЗЛ суттєво підвищується частота серцево-судинної коморбідності, що призводить до зростання смертності. ХОЗЛ потребує неперервного базисного лікування інгаляційними формами глюкокортикостероїдів, спрямованого на запобігання виникненню загострень.
Ірина Волошина, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри сімейної медицини, факультет післядипломної освіти Запорізького медичного університету, представниця Академії сімейної медицини України, розповіла про зростаюче навантаження на сімейних лікарів, спричинено пандемією COVID-19. Епідеміологічні обмеження створили умови, за яких виявлення та лікування ХОЗЛ стає компетенцією сімейних лікарів. Вибір правильної лікувальної стратегії як ніколи залежить від якості комунікації між лікарями та пацієнтами. Більша обізнаність населення значно розширює можливості вчасної діагностики ХОЗЛ, підвищує вмотивованість пацієнтів щодо лікування та зменшує негативні соціальні наслідки.
Тетяна Барановська, лікар-пульмонолог, експерт з питань пульмонології Департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації, зауважила, що головна лікувальна стратегія базується на тривалій фармакологічній підтримці й неможлива без вчасної діагностики. До клінічних особливостей перебігу ХОЗЛ належить повільне прогресування хвороби, яке спричиняє звикання до симптомів. Тому до 75% пацієнтів приходять на консультацію до лікаря-пульмонолога із помірним і тяжким перебігом ХОЗЛ, що суттєво обмежує можливості медичної допомоги внаслідок незворотних морфологічних змін у легенях.
Євгенія Ідоятова, в.о. генерального директора Директорату медичного забезпечення МОЗ України, розповіла, що за орієнтовними даними, захворюваність на ХОЗЛ становить ≥7%, але точні статистичні дані в країні відсутні. Хоча питання реімбурсації препаратів для лікування пацієнтів із ХОЗЛ неодноразово поставало на порядку денному, на жаль, необхідні для лікування ХОЗЛ препарати не входять до програми «Доступні ліки».
Світлана Гук, лікар-пульмонолог, завідувач інфекційним відділенням Київської міської клінічної лікарні № 17, акцентувала увагу на важливості проведення профілактики ХОЗЛ, яка полягає у відмові від тютюнопаління, збільшенні рухливості, контролю маси тіла та униканні вірус-індукованих стресів шляхом вакцинації.
Альона Горошко, директор Департаменту замовлення медичних послуг і лікарських засобів Національної служби здоров’я України, розповіла, що у рамках діючої Програми медичних гарантій для пацієнта на електронному ресурсі e-health з квітня місяця й по сьогодні зареєстровано 9 тис. направлень на проведення спірометрії. Однак в умовах стрімкого розвитку пандемії та стримувальних протиепідемічних засобів лише третина пацієнтів змогли пройти функціональне дослідження дихальної системи. Нез’ясованість тривалості протиепідемічних засобів ставить гостре питання про необхідність розширення освітніх програм для сімейних лікарів з метою набуття навичок виконувати процедуру спіронометрії самостійно.
Вікторія Ялтонська, лікар-пульмонолог, підкреслила, що для успішного лікування та мінімізації негативних наслідків ХОЗЛ надзвичайно важливим стає досвід кооперації лікаря та пацієнта. В умовах різкого підвищення частоти вірус-індукованих пневмоній, які призводять до морфологічної зміни легень, такий підготовчий досвід необхідний для кращої адаптації пацієнтів до життя в умовах помірної гіпоксемії та тривалого неперервного лікування.
Сергій Дорошенко, головний спеціаліст з медичних питань Благодійного фонду Карітас, місто Маріуполь, розповів про масштабні труднощі надання медичної допомоги жителям прифронтових територій. З урахуванням істотного обмеження доступу жителів зони 0-20 до спеціалізованої медичної допомоги прогресивним кроком в напрямку виправлення ситуації має бути освітня програма для лікарів з метою надання практичних навичок користування спірометром. Відсутність реімбурсації базових ліків для терапії пацієнтів із ХОЗЛ призводить до перекручування діагнозів та спотворення і так нечисленних статистичних даних. Усі ці фактори ускладнюють надання якісної та вчасної медичної допомоги населенню.
Таким чином, найбільший резонанс мали питання реімбурсації препаратів базового лікування пацієнтів із ХОЗЛ та відповідні зміни чинних клінічних настанов щодо надання можливості проведення спірометрії сімейним лікарям з метою вчасної діагностики ХОЗЛ та призначення базового лікування.
Юлія Жарікова
