Актуальність
Дорсопатія хребта — вікозалежне порушення кістково-м’язової системи, яке відчутно знижує якість життя та є провідним чинником інвалідизації пацієнтів. Актуальність питання дорсопатії полягає в чисельності морфологічних форм та надзвичайно високій поширеності в популяції. Так, за оглядом 2015 р., шийний біль тривалістю ≤3 міс у світі відмічають у 1 млн осіб. У 83 з 100 тис. виявляють клінічні ознаки шийної радикулопатії, а у 4 зі 100 тис. — ознаки мієліту. Дегенеративні прогресуючі зміни в шийному хребті розвиваються найчастіше у віці 40–60 років. І хоча не у всіх з’являються такі клінічні симптоми, як ригідність шиї та плечового поясу, шийний біль та ознаки неврологічного дефіциту, візуальні інструментальні методи надають ознаки вікових дегенеративних змін у всіх пацієнтів. Однак час початку незворотних дегенеративних змін залишається нез’ясованим.
Патогенез
Перебіг захворювання зумовлений дегенеративними змінами в міжхребцевих та дуговідросткових суглобах, які призводять до деформації хребців, зумовленої розростанням кісткової тканини на їх поверхнях. Прогресуючі дегенеративні зміни призводять до звуження хребтового каналу та міжхребцевих отворів та стискання нервових закінчень та судин. Попри нез’ясованість етіології, основним патогенетичним ланцюгом порушення наразі вважають зміни гомеостазу в метаболічно активній тканині міжхребцевих дисків. Основними факторами ризику шийної дорсопатії виступають генетичні чинники та нелікована травма хребта в минулому. У результаті дегенеративного процесу на тлі підвищення активності ферментів деградації металопротеїназ втрачаються матрикспродукуючі клітини. Подальше заміщення клітин, що продукують протеоглікани (матрикс), фібробластами сприяє перерозподілу фізичного навантаження з пульпозного ядра до зовнішнього кільця (Feng C., 2016). Внаслідок вторинної активації металопротеїназ зменшується кількість протеїнгліканів, що призводить до висихання диску та зменшення міжхребцевої кільцеподібної структури до щілини. Крім того, виникають порушення балансу про- та протизапальних цитокінів та сенсибілізація нервових закінчень. Дегенеративні зміни хребців негативно впливають на реологічні параметри кровотоку, що формує скорочення надходження крові до головного мозку та виникнення неврологічного дефіциту у вигляді порушення рівноваги, моторної дисфункції, запаморочення. Для радикулопатії притаманний хронічний больовий синдром, зумовлений морфологічними змінами у дуговідросткових суглобах. Стискання спинного мозку внаслідок зміни архітектури хребта призводить до виникнення мієлопатії.
Клінічні симптоми
Біль у шиї з поширенням на плечі, голову та у грудній клітці є основною, але неспецифічною ознакою порушення, оскільки у 15% пацієнтів з шийним болем дегенеративні ознаки не відмічають (Voorhies R.M., 2001). До інших клінічних симптомів відносять виникнення порушення чутливості у кінцівках, м’язову слабкість та спазми, які можуть співпадати з проєкцією дерматому.
Діагностика
З метою діагностики рекомендовано виконання тесту Спурлінгу, відведення плеч, витягування шиї. Найбільш результативним методом візуальної діагностики вважається магнітно-резонансна томографія (МРТ), яка виявляє ознаки дегенеративних змін у 80–90% популяції віком ≤50 років. Обов’язкове виконання МРТ рекомендовано пацієнтам віком ≥50 років з ознаками мієлопатії або неврологічного дефіциту. Ефективним та економічним візуальним методом діагностики при підозрі на радикулопатію або у разі стійкого шийного болю вважається трипроєкційна рентгенографія. Альтернативним методом візуального дослідження є комп’ютерна томографія.
Лікування
Незважаючи на великий досвід та безліч існуючих клінічних настанов, лікування дорсопатій залишається дискусійним питанням. Для більшості пацієнтів з шийною радикулопатією та легким або від легкого до помірного неврологічним дефіцитом рекомендовано консервативне лікування, спрямоване на зменшення вираженості больового синдрому та покращення якості життя. У разі труднощів діагностики больового чинника рекомендовано застосування антидепресантів та психотерапевтичних практик, ефективність яких доведено результатами попереднього дослідження (Lin S.Y., 2018). Больовий синдром та неврологічний дефіцит ефективно зменшує застосування пероральних знеболювальних, епідуральне введення глюкокортикостероїдів, фізіотерапевтичні методи, зокрема масаж, шийне витягування та іммобілізація шиї за допомогою шийних ортезів (Childress M.A., 2016). Рішення щодо виконання хірургічної декомпресії залежить від порушення якості повсякденного життя, швидкості прогресування патологічного процесу та залишається на розсуд лікаря. Виникнення значимої слабкості у кінцівках, збільшення вираженості неврологічної симптоматики, суттєве погіршення якості життя потребують проведення оцінки щодо доцільності хірургічного лікування. Однак дані щодо ефективності хірургічного лікування обмежені. Несприятливими прогностичними факторами вважаються аномальний сигнал на МРТ в шийному відділі спинного мозку, коморбідність, тютюнопаління, ожиріння.
Профілактика
Враховуючи нез’ясованість чинників, специфічна профілактика відсутня. Однак зважаючи на вікозалежну поширеність патології, рекомендовано підтримувати достатній рівень рухливості, слідкувати за осанкою та запобігати травмуванню шийного відділу хребта.
Таким чином, чисельність етіопатогенетичних форм порушення та вікова коморбідність не виключають пошуку стандартизованих стратегій лікування дорсопатій.
- Theodor N. (2020) Degenerative Cervical Spondylosis. July 9, 2020. N. Engl. J. Med.; 383: 159–168. DOI: 10.1056/NEJMra2003558
- Feng C., Liu H., Yang M. et al. (2016) Disc cell senescence in intervertebral disc degeneration: causes and molecular pathways. Cell Cycle; 15: 1674–1684.
- Voorhies R.M. (2001) Cervical spondylosis: recognition, differential diagnosis, and management. Ochsner J.; 3: 78–84.
- Lin S.Y., Sung F.C., Lin C.L. et al. (2018) Association of depression and cervical spondylosis: a nationwide retrospective propensity score-matched cohort study. J. Clin. Med.; 7(11): E387–E387.
- Childress M.A., Becker B.A. (2016) Nonoperative management of cervical radiculopathy. Am Fam Physician; 93: 746–754.
- www.nejm.org/doi/full/10.1056/NEJMra2003558
Юлія Жарікова
