Ефективність ремдесивіру: останні результати

Актуальність

Як відомо, патогенез уражень нижніх дихальних шляхів при ускладненому перебігу SARS-CoV-2 подібний до такого, який має місце за умов імунного порушення балансу про- та протизапальних цитокінів із виникненням неспецифічного запалення. Як підтвердження цієї гіпотези можна навести отримані достовірні результати зниження смертності завдяки застосуванню кортикостероїдів із піком ефективності у пацієнтів, які потребували інвазивної респіраторної підтримки (р˂0,001) (Horby P. et al., 2020). Слід зазначити, що коронавірус, позитивно спрямований одноланцюговий РНК-вірус, викликає захворювання серед людей і тварин, переважно неускладненого перебігу. Однак останніми роками сталося кілька спалахів тяжких респіраторних інфекцій, спричинених агресивними штамами коронавірусу SARS-CoV-1 та MERS-CoV. Це різко підвищило навантаження на систему охорони здоров’я ендемічних регіонів та спричинило активний пошук етіотропного лікування. Обнадійливим етіотропним засобом виявився ремдесивір (GS-5734) — інігібітор РНК-залежної вірусної полімерази, який in vitro пригнічував реплікацію штамів MERS-CoV та SARS-CoV-1 (Wang M. et al., 2020). Щоб оцінити ефективність препарату у пацієнтів з ускладненим перебігом SARS-CoV-2, група дослідників на чолі з Джоном Бейгелем (Beigel J. et al., 2020), Національний інститут алергії та інфекційних захворювань, м. Роквіль, США, провели перший етап рандомізованого дослідження Adaptive Covid-19 Treatment Trial (ACTT-1), зареєстрованого під номером NCT04280705. Підсумкові результати дослідження ефективності та безпеки ремдесивіру  5 листопада 2020 р. опубліковані в «New England Journal of Medicine» (Медичний журнал Нової Англії).

Результати

До рандомізованого дослідження було залучено 1062 пацієнти з об’єктивними ознаками ураження нижніх дихальних шляхів інфекційного генезу та позитивним тестом на SARS-CoV-2. Усіх пацієнтів розподілили на дві рівноцінні за кількістю учасників групи. Результати інтервенційної групи, яка впродовж 10 днів отримувала ремседесивір внутрішньовенно, порівнювали з контрольною групою. За первинну точку дослідження визначено час до початку амбулаторного етапу лікування або до моменту повторного здійснення інфекційного контролю. Вторинною точкою дослідження зазначено безпеку препарату.

1. Застосування ремдесивіру доведено зменшило на 5 днів час до відновлення функції самостійного дихання в повному обсязі (95% довірчий інтервал (ДІ) 1,13–18, р<0,001).
2. Оцінювання клінічних симптомів за рейтинговою шкалою «краще—гірше» з урахуванням ступеня тяжкості перебігу надало результати покращення клінічного стану у групі ремдесивіру на 15-й день після зарахування в інтервенційну групу (співвідношення ризиків 1,5, 95% ДІ 1,2–1,9).
3. Потенційний ризик настання смертельного кінця до 29-го дня після зарахування до дослідження був нижчим у пацієнтів інтервенційної групи порівняно з контрольною — 6,7% та 11,9% відповідно (співвідношення ризиків 0,73, 95% ДІ 0,52–1,03).
4. Серйозні побічні ефекти спостерігалися у 24,6% пацієнтів інтервенційної групи та у 31,6% — контрольної.

Таким чином, дослідники дійшли висновку щодо ефективності застосування ремдесивіру у пацієнтів із SARS-CoV-2, але прогностичне значення мають клінічні характеристики пацієнтів.

• Beigel J.H., Tomashek K.M., Dodd L.E. et al. (2020) Remdesivir for the Treatment of Covid-19 — Final Report. N. Engl. J. Med., 383: 1813–1826. DOI: 10.1056/NEJMoa2007764.
• Horby P., Lim W.S., Emberson J.R. et al. (2020) The RECOVERY Collaborative Group. Dexamethasone in hospitalized patients with Covid-19 — preliminary report. N. Engl. J. Med. DOI: 10.1056/NEJMoa2021436.
• Wang M., Cao R., Zhang L. et al. (2020) Remdesivir and chloroquine effectively inhibit the recently emerged novel coronavirus (2019-nCoV) in vitro. Cell Res., 30: 269–271.

Юлія Жарікова