Актуальність
Синдром подразненої кишки (СПК) — поширена дисфункція шлунково-кишкового тракту. Попри нез’ясованості чинників порушення, основною ланкою патогенезу СПК вважають дискоординацію моторики гладких м’язів кишечнику, що зумовлює моторний, тонічний або змішаний характер СПК. Пік захворюваності на синдром подразненої кишки становить вік 45–65 років. До 20% пацієнтів із СПК звертаються за медичною допомогою з приводу діареї, яка супроводжується інтенсивним больовим синдромом (Lacy B.E. et al., 2016). Зважаючи на негативні соціальні наслідки СПК, вчені провели масштабні рандомізовані дослідження, які встановили зв’язок між шлунково-кишковою дисфункцією та дисбалансом кишкової мікробіоти. Дисбіотичні зміни в кишечнику з переважанням патогенів призводили до підвищення частоти неоформлених випорожнень на тлі больового синдрому внаслідок запалення кишкової стінки (Jalanka-Tuovinen J. et al., 2011). Це спричинило інтенсивний пошук фармакологічного рішення клінічної проблеми. Отримано достовірні результати ефективності несистемного антибіотика рифаксиміну у пацієнтів із СПК з вираженим больовим синдромом внаслідок виникнення діареї (Lembo A. et al., 2016). Однак питання тривалості ефекту від лікування залишилося дискусійним. Це спричинило дослідження, проведене групою лікарів-гастроентерологів на чолі з Антонієм Лембо (Lembo A.), відділення гастроентерології Медичного центру Бет-Ісраель, місто Бостон, США. Результати опубліковані у журналі «Clinical and Translational Gastroenterology» (Клінічна та експериментальна гастроентерологія).
Результати
До рандомізованого дослідження залучено 2 438 пацієнтів, розподілених на дві групи. На відміну від контрольної групи, пацієнти інтервенційної групи отримали двоетапне лікування рифаксиміном з перервою 10 тиж. Тривалість кожного етапу становила 14 днів. Характер випорожнення пов’язували з наявністю больового синдрому та визначали через 2 тиж після закінчення лікування, з подальшим повтором кожні 4 тиж упродовж наступних 4,5 міс за допомогою Бристольської шкали оцінки випорожнення.
Наприкінці перших 4 тиж після завершення першого етапу застосування рифаксиміну поступове зменшення інтенсивності болю у животі встановлено у 56,8% пацієнтів інтервенційної групи та у 44,4% — контрольної групи. При цьому інтенсивність болю знижувалася на ≥2 балів щотижня згідно з 10-бальною оцінкою за Бристольською шкалою оцінювання випорожнення (р=0,02). Через 8 тиж після першого етапу застосування рифаксиміну позитивна динаміка зменшення частоти випорожнень за день зберігалася в інтервенційній групі: 51,3% проти 42,8% у контрольній групі (р=0,047). Наприкінці 18-го тижня дослідники зазначили зниження інтенсивності болю в інтервенційній групі на ≥50% (р=0,004).
Таким чином, отримано достовірні результати поліпшення самопочуття завдяки покращенню формування випорожнення та зниження інтенсивності болю внаслідок зменшення частоти випорожнень у пацієнтів із СПК, який супроводжується діареєю, на тлі двоетапного застосування рифаксиміну.
- Jalanka-Tuovinen J., Salonen A., Nikkilä J. et al. (2011) Intestinal microbiota in healthy adults: temporal analysis reveals individual and common core and relation to intestinal symptoms. de Vos WM PLoS One, 6(7): e23035.
- Lacy B.E., Mearin P., Chang L. et al. (2016) Bowel disorders. Gastroenterol., 150: 1393–407.e5.
- Lembo A., Pimentel M., Rao S.S. et al. (2016) Repeat Treatment With Rifaximin Is Safe and Effective in Patients With Diarrhea-Predominant Irritable Bowel Syndrome. Forbes WPGastroenterol., 151(6): 1113–1121.
- Lembo A., Rao S.S., Heimanson Z. et al. (2020) Abdominal Pain Response to Rifaximin in Patients With Irritable Bowel Syndrome With Diarrhea. Clin. Transla. Gastroenterol., 11: e00144 (https://doi.org/10.14309/ctg.0000000000000144).
Юлія Жарікова
