Актуальність
Клінічна проблема адекватного лікування ревматоїдного артриту (РА) залишається невирішеною, незважаючи на значні досягнення фармакотерапії. З урахуванням значної кількості хворобомодифікуючих препаратів (ХМАРП) синтетичного та біологічного походження у 20–40% пацієнтів не вдається досягнути клінічної ремісії (Gabay C. et al., 2013). Як відомо, патогенез РА пов’язаний із тривалим системним запаленням, яке супроводжується істотним підвищенням коморбідності, погіршенням якості життя та істотним підвищенням смертності. Згідно із сучасними уявленнями, важливою патогенетичною ланкою РА є підвищення активності прозапальних цитокінів внаслідок модуляції під впливом янус-кіназ (JAK) сигнальної системи JAK/STAT. Інгібітори JAK1 вибірково блокують ферментативну активність імунокомпетентних клітин та зменшують вираженість запалення (Burmester G.R. et al., 2018). Механізм таргетної дії інгібітотрів JAK1 наближений до дії генно-інженерних біологічних препаратів, до яких відносять моноклональні антитіла. Однак перевага інгібіторів JAK1 полягає в малій молекулярній масі. Така риса дозволяє уникнути імуногенних побічних ефектів ін’єкційних форм, притаманних антимоноклональним антитілам, без впливу на ефективність препарату. Група дослідників на чолі з Андреа Раберт-Рос (Rubbert-Roth A. et al., 2020) Клініки Св. Галена, кантона Санкт Галена, Швейцарія, порівнювали ефективність пероральної форми селективного інгібітора JAK1 упадацитинібу та моноклонального антитіла абатацепту у пацієнтів зі стійким помірно тяжким перебігом РА (NCT03086343). Результати опубліковані у вересневому номері видання «The New England Journal of Medicine» (Медичний журнал Нової Англії).
Результати
До дослідження було залучено 612 пацієнтів з РА, рефрактерних до застосування метотрексату та інгібітора фактора некрозу пухлини, яких розподілили на дві групи. Упродовж 6 міс інтервенційна група отримувала упадацитиніб, контрольна — абатацепт. Ефективність препаратів оцінювали за шкалою визначення індексу активності захворювання DAS28 з подальшим порівнянням процентної переваги у двох групах.
Загалом через 12 тиж лікування функціональна активність за шкалою становила 5,7 пункта у інтервенційній групі та 5,88 пункта — у контрольній групі. Результати зменшення кількості пунктів від первинних результатів оцінювання на 2,52 в інтервенційній та 2 — у контрольній групі були визначені дослідниками як подібні (р˂0,001). Однак клінічну ремісію вдалося досягти у 30% пацієнтів інтервенційної групи та у 13,3% — контрольної групи (95% довірчий інтервал (ДІ) 10,4–23,2, р˂0,001). Зважаючи на ймовірну безпеку нового біосиміляру, доведену нижчим рівнем печінкових ферментів порівняно із контрольною групою, профіль безпеки інгібітора JAK1 залишився невизначеним.
Таким чином, ґрунтуючись на отриманих результатах клінічної ефективності маломолекулярних біосимілярів, вчені вважають, що необхідні подальші дослідження профілю безпеки препаратів.
- Burmester G.R., Kremer J.M., van den Bosch F. et al. (2018) Safety and efficacy of upadacitinib in patients with rheumatoid arthritis and inadequate response to conventional synthetic disease-modifying anti-rheumatic drugs (SELECT-NEXT): a randomised, double-blind, placebo-controlled phase 3 trial. Lance, 391: 2503–2512.
- Gabay C., Emery P., van Vollenhoven R. et al. (2013) Tocilizumab monotherapy versus adalimumab monotherapy for treatment of rheumatoid arthritis (ADACTA): a randomised, double-blind, controlled phase 4 trial. Lancet, 381: 1541–1550.
- Rubbert-Roth A., Enejosa J., Pangan A.L. et al. (2020) Trial of Upadacitinib or Abatacept in Rheumatoid Arthritis. N. Engl. J. Med., 383: 1511–1521. DOI: 10.1056/NEJMoa2008250.
Юлія Жарікова
