На своєму засіданні 15 жовтня 2020 р. Комітет Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет) розглянув проєкт Закону «Про систему громадського здоров’я» (№ 4142).
Для чого розроблено законопроєкт
Михайло Радуцький, голова Комітету, зауважив, що цей законопроєкт внесений майже всім складом Комітету і розроблявся у тісній співпраці з Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) України. «Його розроблення зумовлене не лише необхідністю виконання міжнародних зобов’язань за угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, а й наявними проблемами нашого законодавства у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, яке проявилося в умовах пандемії COVID-19», — сказав М. Радуцький.
Він також звернув увагу, що світова спільнота закликає всі країни переорієнтувати фокус системи охорони здоров’я з політики лікування на політику зміцнення здоров’я і запобігання хворобам, і саме це є метою законопроєкту № 4142. «Це новий цілісний законодавчий акт, яким створюється система громадського здоров’я в Україні та визначаються її основні засади, організація та функціонування», — сказав очільник Комітету, додавши, що до проєкту надійшло ряд зауважень, які можуть бути враховані при підготовці до другого читання.
Виступ Віктора Ляшка
Проєкт Закону представив заступник міністра охорони здоров’я — головний санітарний лікар України В. Ляшко, який також є одним із його авторів.
«На наш погляд, система громадського здоров’я має забезпечити дієву координацію суб’єктів цієї системи на всіх рівнях — від місцевого, регіонального, до національного, — чітко визначити порядок дій при настанні надзвичайної ситуації або події в системі громадського здоров’я і забезпечити здійснення постійного моніторингу й аналізу потенційних ризиків для здоров’я населення, для того, щоб ми були постійно готові до реагування», — зазначив заступник міністра.
У проєкті пропонується побудова єдиної вертикалі з національного до місцевого рівнів, що, на думку авторів, є найбільш ефективним для реагування на надзвичайні події, а також для промоції здорового способу життя.
Так, на національному рівні пропонується створити уповноважений орган у сфері громадського здоров’я, підпорядкований МОЗ України. Його керівник виконуватиме повноваження головного санітарного лікаря України. На регіональному рівні створюються відповідні територіальні управління уповноваженого органу на чолі з головним санітарним лікарем відповідної території. Також на базі лабораторних центрів створюється мережа центрів з контролю та профілактики хвороб, а також регіональних центрів громадського здоров’я.
Планується, що фінансування нової системи здійснюватиметься за кошти державного бюджету і передбачена можливість залучення коштів місцевих бюджетів.
В. Ляшко звернув увагу на те, що, на відміну від старої ліквідованої системи санітарно-епідемічної служби, нова структура не матиме дозвільних процедур і планових перевірок. Перевірки передбачені тільки як елемент реагування на надзвичайні події у сфері громадського здоров’я.
«Закон дозволить чітко упорядкувати законодавчу базу і усунути ті розбіжності, які існують з моменту ліквідації Державної санітарно-епідемічної служби», — підсумував головний санітарний лікар.
Обговорення і рішення Комітету
В обговоренні законопроєкту взяли участь народні депутати, представники РНБО, Національної служби здоров’я України, Офісу Президента України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Центру громадського здоров’я МОЗ України, які підтримали цей законопроєкт і висловили свої зауваження та пропозиції.
Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді включили законопроєкт до порядку денного і за підсумками розгляду у першому читанні прийняти його за основу.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Пресслужба «Українського медичного часопису» за матеріалами rada.gov.ua
