Актуальність
Смертність від крововиливу внаслідок гострої черепно-мозкової травми займає 3-тє місце в структурі загальної смертності, а в молодому віці піднімається на 1-ше, випереджаючи хвороби серцево-судинної системи та онкологічні захворювання. Крім негативного впливу на рівень смертності, післятравматичний крововилив у головний мозок суттєво підвищує рівень неврологічної коморбідності з високою ймовірністю подальшої інвалідизації постраждалої особи (Maegele M., Schochl H., Menovsky T. et al., 2017). Відомо, що під час активації системи згортання крові фібриноген, або фактор згортання крові І, перетворюється на фібрин, який є часткою фібриновмісного тромбу. В умовах тяжкої черепно-мозкової травми на тлі незмінного утворення збільшується споживання фібриногену, що призводить до виснаження фактора згортання крові І та зниження рівня фібриногену сироватки. Додатково зниження показників фібриногену зумовлюють загальна втрата крові, ацидоз, гіперфібриноліз, переохолодження (Hagemo J.S. et al., 2014). Результати нещодавніх досліджень свідчать про зв’язок між показниками фібриногену ˂2,29 г/л та суттєвим підвищенням рівня смертності у пацієнтів з черепно-мозковою травмою в короткочасний період (Kiyohira M. et al., 2019). Ще одне дослідження, в якому проводили комп’ютерну томографію (КТ) головного мозку через 6 год після травм, підтвердило значущість показника фібриногену як незалежного фактора ризику виникнення раннього прогресуючого ушкодження головного мозку внаслідок крововиливу (Lissitchkov T. et al., 2018). Базуючись на отриманих результатах, групою дослідників на чолі з Ке Lv, відділення нейрохірургії клініки університету Фудан, м. Шанхай (КНР), було висунуто гіпотезу щодо зв’язку між рівнем фібриногену у сироватці крові та віддаленими негативними наслідками черепно-мозкової травми. Результати опубліковані у вересневому номері журналу «Emergency Surgery».
Результати
У дослідження було залучено 2750 пацієнтів з гострою черепно-мозковою травмою, переважно чоловіків, травмованих внаслідок дорожньо-транспортних пригод та падіння. У 70,2% пацієнтів візуальне дослідження продемонструвало результати крововиливу в головний мозок. Під час оцінювання тяжкості ушкоджень за шкалою ISS середній показник у всіх пацієнтів становив 15,35±7,24. Загалом була виявлена залежність частоти виникнення після травматичних віддалених наслідків, крім рівня фібриногену у сироватці крові, від віку, результатів КТ-дослідження головного мозку та отриманих балів тяжкості стану за шкалою ISS. Дослідниками була підтверджена асоціація між первинно визначеним показником фібриногену ˂2 г/л та підвищенням рівня смертності пацієнтів через ≤72 год після травмування (р˂0,001). Навпаки, показник фібриногену ˂2,5–˃3 г/л був асоційований з підвищенням рівня виживаності пацієнтів (р=0,003). Додатково був зазначений негативний вплив на виживаність комбінації черепно-мозкової травми та травми грудної клітки або живота.
Таким чином, дослідники дійшли висновку, що показник сироваткового фібриногену, ймовірно, є незалежним прогностичним фактором віддалених негативних наслідків у пацієнтів з черепно-мозковою травмою.
- Lv Ke., Yuan Q., Fu P., et al. (2020) Impact of fibrinogen level on the prognosis of patients with traumatic brain injury: a single-center analysis of 2570 patients. Lv et al. World Journal of Emergency Surgery, 15: 54. https://doi.org/10.1186/s13017-020-00332-1.
- Maegele M., Schochl H., Menovsky T. et al. (2017) Coagulopathy and haemorrhagic progression in traumatic brain injury: advances in mechanisms, diagnosis, and management. Lancet Neurol.; 16(8): 630–47.
- Hagemo J.S., Stanworth S., Juffermans N.P. et al. (2014) Prevalence, predictors and outcome of hypofibrinogenaemia in trauma: a multicentre observational study. Crit Care; 18(2): R52.
- Kiyohira M., Suehiro E., Fujiyama Y. et al. (2019) Predictive factors of intracranial pressure elevation in patients with severe acute subdural hematoma. No Shinkei Geka; 47(7): 753–60.
- Lissitchkov T., Madan B., Djambas Khayat C. et al. (2018) Efficacy and safety of a new human fibrinogen concentrate in patients with congenital fibrinogen deficiency: an interim analysis of a Phase III trial. Transfusion; 58(2): 413–22.
Юлія Жарікова
