Актуальність
Бронхоспазм є основним чинником бронхообструктивного синдрому (БОС) як у дітей, так і у дорослих. Патогенез порушення спричинений складною регуляцією тонусу бронхів, яка зумовлена рецепторно-клітинною взаємодією опосередкованої медіаторами холінергічної та адренергічної системи, та відхиленнями нейрогуморальної регуляції. Бронхоспазм виникає внаслідок подразнення холінергічних нервових волокон та виділення ацетилхолінестерази, яка гальмує накопичення циклічного аденозинмонофосфату (цАМФ), порушує кальцієвий баланс, підвищує контрактильну здатність міофібрил та призводить до спазму гладких м’язів бронхів. Накопичений клінічний досвід доповнив патогенез БОС розумінням ролі неспецифічного запалення, опосередкованого активацією системи цитокінів, яке призводить до набряку слизової оболонки, посилення секреторної активності бокалоподібних клітин та внаслідок цього — порушення мукоуциліарного кліренсу верхніх дихальних шляхів. Базисне лікування БОС полягає у застосуванні метилксантинів, механізм дії яких полягає в блокуванні фософдіестерази, подальшого накопичення цАМФ у гладких м’язах бронхів, відновлення балансу іонів кальцію в міофібрилах та розслаблення бронхів. Однак небажані побічні явища від застосування метилксантинів, такі як негативний вплив на серцево-судинну та центральну нервову систему, спричинили пошук нових, більш безпечних препаратів. Доведено, що на відміну від теофіліну, вплив доксифіліну на гладкі м’язи лише респіраторної системи, спричинений відсутністю стимулювального впливу на аденозинові рецептори і транспорт іонів кальцію (Calzetta L. et al., 2018). Така вибірковість не призводить до виникнення дисфункції інших органів та систем, перш за все, серцево-судинної (Cirillo R. et al., 1988). Більше того, попередні результати свідчать про вищу ефективність доксифіліну у пацієнтів з БОС порівняно із теофіліном внаслідок протизапальної дії препарату (Mennini F. et al., 2017). Однак питання безпеки доксифіліну залишилося нез’ясованим. Група дослідників на чолі з Паола Рогліані (P. Rogliani), фахівцем відділення щодо вивчення респіраторних захворювань клініки Університету «Tor Vergata» м. Риму (Італія), досліджувала профіль безпеки препарату (CRD42019119849). Результати опубліковано в журналі «Multidisciplinary Respiratory Medicine» (Мультидисциплінарний підхід до лікування патології респіраторного тракту).
Результати
До дослідження були залучені 696 пацієнтів із наявною астмою в період 2015–2018 рр. Піддослідні були розподілені на три групи, які отримували доксифілін (інтервенційна), теофілін та плацебо (контрольна). У ході дослідження отримані достовірні дані щодо зниження частоти виникнення БОС в інтервенційній групі порівняно з групою теофіліну (р˂0,05). Оцінювання показників функції зовнішнього дихання дало однакові результати в інтервенційній та групі теофіліну. Водночас з’ясовано зниження частоти невідкладного застосування сальбутамолу в інтервенційній групі порівняно із групою теофіліну та контрольною (р=0,058). Дослідники дійшли висновку щодо вищої ефективності доксифіліну порівняно із теофіліном та плацебо та надали високу оцінку профілю безпеки препарату.
Таким чином, суперечливість щодо частоти та складність патогенетичних механізмів БОС потребує подальших досліджень з метою стандартизованого вибору адекватних стратегій лікування.
Calzetta L., Hanania N.A., Dini F.L. et al. (2018) Impact of doxofylline compared to theophylline in asthma: a pooled analysis of functional and clinical outcomes from two multicentre, double-blind, randomized studies (DOROTHEO 1 and DOROTHEO 2). Pulm. Pharmacol. Ther., 53: 20–26. doi: 10.1016/j.pupt.2018.09.007.
Cirillo R., Barone D., Franzone J.S. et al. (1988) Doxofylline, an antiasthmatic drug lacking affinity for adenosine receptors. Arch. Int. Pharmacodyn. Ther. PMID: 3245738.Mennini F., Sciattella P., Marcellusi A. et al. (2017) Treatment plan comparison in acute and chronic respiratory tract diseases: an observational study of doxophylline vs. theophylline. Expert Rev. Pharmacoecon. Outcomes Res., 17(5): 503–510.
Rogliani P., Calzetta L., Ora J., Cazzola M. et al. (2019) Efficacy and safety profile of doxofylline compared to theophylline in asthma: a meta-analysis. Multidiscipl. Respirat. Med., 14: 25 (https://doi.org/10.1186/s40248-019-0189-0).
https://mrmjournal.biomedcentral.com/articles/10.1186/s40248-019-0189-0
Юлія Жарікова
