Розроблено Концепцію розвитку електронної охорони здоров’я

9 вересня 2020 о 12:17
1653

Міністерством охорони здоров’я України на громадське обговорення пропонується проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції розвитку електронної охорони здоров’я» (далі — проєкт акта).

Мета розроблення проєкту акта

Проєкт акта розроблено Міністерством охорони здоров’я України з метою розвитку електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ).

Проблеми, які потребують розв’язання

Серед основних проблем, які потребують розв’язання, на сьогодні є:

  1. Низька ефективність системи охорони здоров’я, яка характеризується:
>
  • суттєвим відставанням України від європейських країн за показниками тривалості життя та смертності;
  • низьким рівнем ВВП на душу населення, що, відповідно, не дозволяє забезпечити необхідний рівень видатків на сферу охорони здоров’я;
  • відсутністю своєчасної та стандартизованої інформації про пацієнта у лікарів, що призводить до дублювання консультацій, лабораторних досліджень, інших медичних послуг на різних рівнях надання медичної допомоги та до нераціональних витрат ресурсів;
  • використанням медичними працівниками та закладами охорони здоров’я неефективних інструментів, пов’язаних із веденням великої кількості паперових форм медичної документації та збиранням статистичної інформації без подальшого їх аналізу та впливу на ефективність функціонування системи охорони здоров’я.
    1. Екстенсивна форма медичної документації та недостатність інформації про стан здоров’я пацієнта. Інформація про стан здоров’я пацієнта фрагментована, первинна медична інформація зберігається у різних надавачів медичних послуг, переважно у паперовому вигляді, що призводить до недоступності інформації для медичного персоналу поза закладом, високу вірогідність її втрати, низьку можливість для моніторингу та контролю якості надання медичних послуг з боку відповідних органів.
    2. Обмежена доступність медичних послуг. У регіонах України спостерігається неоднорідність покриття мережею закладів охорони здоров’я, нестача кваліфікованого медичного персоналу, непропорційний територіальний розподіл спеціалістів (концентрація у великих містах, недостатність у сільській місцевості), що формує запит на дистанційну медичну допомогу.
    3. Непрозорість системи охорони здоров’я, недостовірні дані та корупція. Внаслідок того, що практично усі процеси збирання первинних медичних даних та формування медичної статистики пов’язані з паперовим документообігом, в Україні відсутні дієві механізми збору якісної інформації для ухвалення ефективних рішень органами управління системи охорони здоров’я та для запобігання зловживанням у цій сфері, зокрема щодо управління лікарськими засобами, медичними виробами та медичним обладнанням.

    Мета і строки реалізації

    Метою цієї Концепції є формування політичних, організаційних, технологічних та ідеологічних умов розвитку е-здоров’я в Україні, що характеризується підвищенням якості та доступності медичних послуг, розширенням прав і можливостей пацієнтів, забезпеченням їх безперервною медичною допомогою та безпекою, підвищенням ефективності управління та використання ресурсів, високим рівнем поінформованості населення щодо питань здорового способу життя, профілактики захворювань та отримання медичної допомоги.

    Досягнення мети Концепції повинно базуватися на таких основних підходах і принципах:

    >
  • вироблення єдиної державної політики щодо розвитку е-здоров’я, забезпечення її ефективної реалізації;
  • консолідація та координація ресурсів, зусиль та дій органів державної влади, надавачів медичних послуг, громадян та бізнесу щодо розвитку е-здоров’я;
  • сприяння підвищенню якості охорони здоров’я на всіх рівнях, у тому числі за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення;
  • використання передових міжнародних медичних та інформаційних стандартів;
  • формування єдиного медичного інформаційного простору як сукупності баз та банків даних, технологій їхнього ведення та використання, інформаційно-телекомунікаційних систем та мереж, що функціонують на основі єдиних принципів і за загальними правилами, що забезпечує інформаційну взаємодію різних сторін і задоволення їхніх інформаційних потреб, а також інтероперабельність, інтегрованість та гармонійний взаємозв’язок із суміжними сферами;
  • розвиток національної медичної інфраструктури інформатизації, що, зокрема, включає кадрову спроможність, інформаційні ресурси, технології, продукти і послуги; створення умов для справедливої конкуренції та розвитку ринку; використання переваг оброблення великих масивів даних (Big Data) та інтелектуальних систем для прогнозування потреб охорони здоров’я, планування ресурсів у сфері;
  • дебюрократизація та адміністративне спрощення, а також орієнтованість ЕСОЗ на пацієнта; прозорість і публічна доступність узагальнених даних щодо розвитку е-здоров’я; забезпечення інформаційної безпеки та захисту інформації та персональних даних, зокрема з урахуванням вимог Законів України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про захист персональних даних», Генерального регламенту Європейського Союзу із захисту персональних даних (General Data Protection Regulation (EU) 2016/679, GDPR);
  • орієнтованість на пацієнта, а також залучення громадян до піклування про власне здоров’я, контролю якості отриманих послуг за рахунок надання доступу до власних медичних даних та розпорядження ними. Концепція відкрита до нових інновацій, які надають можливість використовувати цільові потоки знань та реалізовувати нові шляхи формування конкурентних переваг у глобальному та інтегрованому бізнес-середовищі.
  • Реалізація Концепції передбачена на період до 2025 р.

    На першому етапі (2020–2022 рр.) передбачається:

    >
  • розроблення та затвердження плану заходів щодо реалізації цієї Концепції; удосконалення законодавства щодо розвитку е-здоров’я з урахуванням засад, визначених цією Концепцією; перегляд та удосконалення системи і механізмів управління ЕСОЗ;
  • забезпечення неперервності та сталості політики безпеки та захисту інформації та персональних даних; здійснення аналізу та удосконалення функціонування існуючих інформаційних систем та реєстрів у сфері охорони здоров’я;
  • здійснення аналізу наявних статистичних та облікових форм у сфері охорони здоров’я та поетапний перехід від використання паперових до електронних документів;
  • здійснення аналізу та визначення вимог до розроблення сервісів ЕСОЗ, контролю якості розробленого функціоналу, введення його в тестову та промислову експлуатацію;
  • розширення функціональних можливостей ЕСОЗ згідно з дорожньою картою розробки, узгодженою відповідним комітетом органу управління ЕСОЗ;
  • розвиток в ЕСОЗ інструментів для продовження реформи фінансування системи охорони здоров’я; формування єдиного медичного інформаційного простору та забезпечення сумісності та електронної взаємодії центральної бази даних ЕСОЗ в установленому законодавством порядку з іншими інформаційними системами та державними інформаційними ресурсами; використання передових міжнародних медичних та інформаційних стандартів;
  • продовження політики впровадження протоколів і стандартів обміну інформацією у сфері охорони здоров’я, єдиних термінологічних словників та класифікаторів, рекомендацій щодо захисту інформації та персональних даних для електронних медичних інформаційних систем і користувачів ЕСОЗ та забезпечення відповідного нормативно-правового регулювання;
  • розвиток технічної платформи для обміну та інтеграції даних, необхідних для ефективної взаємодії електронних медичних інформаційних систем, що мають стати інформаційною інфраструктурою та стимулювати розвиток інноваційних інформаційних послуг, знизити бар’єри входження на ринок електронних медичних інформаційних систем, доступу до знеособлених даних для науковців та бізнес-середовища;
  • інформатизація закладів охорони здоров’я та розвиток інформаційної культури (цифрової освіченості) та кібербезпеки і кібергігієни серед медичних працівників і пацієнтів; забезпечення стабільної ресурсної підтримки ЕСОЗ, у тому числі шляхом визначення достатнього фінансування з державного бюджету, впровадження моделі монетизації;
  • забезпечення прозорості та публічної доступності узагальнених даних щодо розвитку е-здоров’я; широке залучення громадян до використання ЕСОЗ;
  • початок інтеграції в світовий медичний інформаційний простір та з відповідними інформаційно-телекомунікаційними системами країн світу.
  • На другому етапі (2023–2025 рр.) передбачається:

    >
  • забезпечення стабільного і збалансованого розвитку ЕСОЗ та поглиблення інформаційної взаємодії між інформаційно-телекомунікаційними системами в Україні;
  • підтримка стандартизації, технічного регулювання електронних медичних інформаційних систем, впровадження детальніших термінологічних словників та класифікаторів;
  • розвиток систем підтримки клінічних рішень, персоналізованої медицини, систем для оброблення великих масивів даних (Big Data), машинного навчання та штучного інтелекту;
  • повна інтеграція у світовий медичний інформаційний простір.
  • Куди надавати пропозиції

    Пропозиції та зауваження щодо проєкту акта просять  надсилати протягом 15 днів з дати публікації на адресу МОЗ України у письмовому або електронному вигляді у формі порівняльної таблиці, що додається, за адресою: вул. Грушевського, 7, м. Київ, 01601, Директорат розвитку цифрових трансформацій в охороні здоров’я, тел.: (044) 253-33-31, e-mail: [email protected]

    Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

    Пресслужба «Українського медичного часопису»
    за матеріалами moz.gov.ua