COVID-19: як лікувати пацієнтів з алергією

У карантинних умовах, які склалися внаслідок пандемії, спричиненої респіраторною коронавірусною інфекцією, гостро постало питання надання медичної допомоги пацієнтам з алергічними захворюваннями. Вочевидь, що тривалість антиалергічної терапії та відсутність достатнього клінічного досвіду лікування пацієнтів в умовах суворих протиепідемічних заходів вимагає більш гнучкого підходу. Крім того, вже відомо, що до групи підвищеного ризику ускладненого перебігу SARS-CoV-2 входять пацієнти з коморбідними станами, зокрема з порушеннями респіраторної функції. Особливої уваги потребують пацієнти з респіраторними алергозами, що зумовлено подібними респіраторними симптомами. Зазначене спричинило рандомізоване дослідження, проведене групою лікарів із Клініки Університету Йонсе на чолі з лікарем Дже Хен Лі (Lee J.H.) (м. Сеул, Південна Корея). Результати опубліковані у червневому номері журналу «Allergy, Asthma&Immunology Research» (Імунологічні дослідження алергії та астми).

Специфічна імунна терапія

Ефективність специфічної імунної терапії (СІТ) залишається суперечливою. Однак лікування шляхом сенсибілізації до визначеного алергену доволі поширене у країнах Азії. Враховуючи тривалість процедури <3 років під час планування візитів рекомендовано дотримуватися загальних карантинних вимог та правил для конкретної місцевості. Контакти між пацієнтом та медичним персоналом припустимі за умови дотримання таких санітарно-протиепідемічних заходів:

вимірювання температури тіла;
дотримання маскового режиму під час перебування в медичному закладі;
миття та/чи оброблення рук дезінфекційним розчином.

Виникнення респіраторних симптомів у пацієнта, який проходить СІТ, вимагає припинення виконання процедури до одужання, яке підтверджується негативним результатом тесту на коронавірус. Результатів щодо зниження ефективності СІТ, зумовленої перериванням процедури, не отримано. Рішення про припинення чи продовження сенсибілізації залишається на розсуд лікаря. Поновлення СІТ залежить від можливості пацієнта відвідувати медичний заклад.

Бронхіальна астма

З метою досягнення лікувальних цілей та підтримання клінічної ремісії рекомендовано продовжити лікування згідно з настановами Глобальної ініціативи лікування астми (GINA) з урахуванням імуносупресивної дії пероральних глюкокортикостероїдів (ГКС) у високих дозах. Субклінічний перебіг бронхіальної астми, зумовлений імуносупресивним впливом респіраторного вірусу на імунну систему, є показанням для визначення рівня IgE та у разі необхідності проведення замісної імуноглобулінотерапії з метою клінічної компенсації стану пацієнта. Проведення аерозольутворювальних процедур під час пандемії рекомендовано істотно обмежити.

Повідомлення щодо частоти вірус-індукованого бронхоспазму у дітей під час спалаху коронавірусної інфекції відсутні. Результати попередніх досліджень не довели асоціації коронавірусної інфекції та нападів бронхіальної астми у дітей. Навпаки, встановлений нижчий рівень захворюваності на СOVID-19 серед дітей із бронхіальною астмою порівняно із загальною дитячою популяцією: 11,5 та 20% відповідно (MMWR Early Release, 2020, CDC). На думку фахівців Робочої групи щодо вивчення впливу алергічного риніту на перебіг бронхіальної астми Європейської академії алергології та клінічної імунології (ARIA), ризик коронавірус-індукованого загострення респіраторних алергозів залишається потенційно низьким (Bousquet J., 2020).

Атопічний дерматит

З’ясовано безпеку тривалого застосування місцевих форм ГКС у пацієнтів із атопічним дерматитом. Однак застосування системних імуносупресорів залишається на розсуд лікаря з урахуванням можливості загострення як основного захворювання, так і коінфікування шкіри, зокрема герпетичною інфекцією. Результати нещодавнього когортного дослідження, проведеного в Італії, не виявили об’єктивної кореляції між перебігом СОVID-19 та застосуванням імуномодулюючих препаратів (Ferucci S., 2020).

Хронічна кропив’янка

Перебіг кропив’янки більше 6 тижнів вимагає тривалої підтримуючої терапії згідно з клінічними настановами та дотриманням протиепідемічних заходів. За умови відсутності загрози життю, дослідження з метою визначення чинника хронічної кропив’янки рекомендовано відтермінувати на більш пізній період. Однак, при виникненні гострої анафілактичної реакції, медична допомога надається терміново з дотриманням протиепідемічних правил та вимог.

Таким чином, незважаючи на провідну роль вірус-індукованого бронхоспазму в патогенезі бронхіальної астми, пацієнти з БА не входять до групи підвищеного ризику інфікування та ускладненого перебігу коронавірусної інфекції. Виключення становлять пацієнти, які застосовують імуносупресивну терапію, зокрема пероральні ГКС. Безпека біологічних препаратів, зокрема антилейкотрієнів, в умовах спалаху респіраторної інфекції залишається нез’ясованою. Однак, враховуючи сучасний підхід до лікування респіраторних алергозів, застосування комбінації біологічних препаратів з ГКС, дозволяє істотно знизити дозу пероральних гормональних препаратів та зменшити, таким чином, їх імуносупресивну дію. Загалом, відштовхуючись від отриманих результатів, дослідники дійшли висновку щодо продовження стандартизованого лікування пацієнтів з захворюваннями алергічного генезу за умови дотримання протиепідемічних вимог.

Lee J.H., Lee Y., Lee S.Y. et al. (2020) Management of Allergic Patients During the COVID-19 Pandemic in Asia. Allergy Asthma Immunol. Res., (5): 783–791 (https://doi.org/10.4168/aair.2020.12.5.783).
ARIA‐EAACI statement on Asthma and COVID‐19 (2020) First published: Jun. 26 (https://doi.org/10.1111/all.14471).
Intranasal corticosteroids in allergic rhinitis in COVID-19 infected patients: An ARIA-EAACI statement (2020) PMID: 32233040 DOI: 1111/all.14302(2020) Febr. 12–Apr. 2 (https://www.cdc.gov/mmwr/volumes/69/wr/mm6914e4.htm)
https://e-aair.org/DOIx.php?id=10.4168/aair.2020.12.5.783

Юлія Жарікова