Демодекоз — найпоширеніше паразитарне захворювання шкіри, спричинене умовно-патогенним кліщем — залозницею вугровою, або демодексом (Demodex mites). Захворювання характеризується хронічним інтермітуючим перебігом і, згідно з даними літератури, поширене серед 80–90% населення земного шару. У сальних залозах та волосяних фолікулах людини паразитують такі види кліщів — Demodex folliculorum і Demodex brevis. Життєдіяльність демодекса здебільшого підтримується за рахунок епідермальних клітин та шкірного сала. Кліщі локалізуються в основному в повіках (мейбомієві залози), шкірі обличчя, ділянках надбрівних дуг, носогубних складках та підборідді. Перебіг захворювання може бути як безсимптомним, так і супроводжуватися такими клінічними проявами: сухістю шкірних покривів, почервонінням, ексфоліацією, висипаннями і навіть розвитком еритеми. Очний демодекоз проявляється ознаками блефарокон’юнктивіту, кератиту; при демодекозній інвазії повік відзначаються гіперемія кон’юнктиви, дисфункція мейбомієвих залоз, незначні виділення з кон’юнктивальної порожнини, втомленість очей, свербіж протягом тривалого періоду.
Клінічний випадок
38-річний пацієнт звернувся до лікаря-дерматолога з приводу ураження шкіри правого ока, яке розвинулося понад 6 міс тому. Додатково хворий повідомив про появу аналогічного ураження на лівому оці. Під час обстеження пацієнта виявлено лускату ділянку ураження шкіри з еритематозно-папульозним висипом та наявністю одиничних пустул кута правого ока та під нижньою повікою (рис. 1A). Аналогічна ділянка ураження візуалізувалася біля кутка лівого ока (рис. 1B). Пацієнт скаржився на свербіж та відчуття печіння в обох ділянках ураження. В анамнезі — телеангіектазія ділянок крил носа, сезонний алергічний риніт та кон’юнктивіт.
За декілька місяців до звернення пацієнт відзначав появу вугреподібних висипань на правій повіці з їх мимовільною регресією. Після попередньої консультації з лікарем-дерматологом пацієнт застосовував препарати на основі дексаметазону, неоміцину та поліміксину B, які закладав у кон’юнктивальний мішок і змащував уражені ділянки шкіри навколо правого ока. Додатково призначалася мазь на основі бетаметазону, клотримазолу та гентаміцину. У результаті проведеного лікування отримано незначне короткотривале клінічне покращення з подальшим виникненням рецидивів після відміни фармакотерапії.
Проведено обстеження з метою виявлення кліщів роду Demodex шляхом забору вмісту сальних залоз, зішкрібного матеріалу та свіжовидалених волосинок брів та вій із подальшою мікроскопією. Отримані такі результати:
- у зішкрібному матеріалі правого ока (рис. 2А) ідентифіковані 13 дорослих особин, 1 німфа, 1 личинка та 2 яйця кліщів роду Demodex mites;
- у зішкрібному матеріалі надбрівної ділянки та у бровах як таких (рис. 2B) були ідентифіковані 13 дорослих особин, 1 личинка та 5 яєць кліщів роду Demodex mites;
- у свіжовидалених зразках вій були ідентифіковані 4 дорослі особини Demodex mites;
- у зішкрібному матеріалі носогубної ділянки були ідентифіковані 5 дорослих особин, 4 яйця Demodex mites.
На основі отриманих клінічних та лабораторних даних встановлений діагноз первинного демодекозу шкіри. Призначено місцеве лікування засобами акарицидної дії — 1% кремом, що містить івермектин. Для щоденної гігієни рекомендовано використовувати гель для душу та шампунь із олією чайного дерева і алое вера. Після консультації з офтальмологом пацієнт отримав рекомендації застосовувати серветки для гігієнічного догляду за шкірою повік та 2% мазь із вмістом метронідазолу. Окрім того, було призначено штучні сльози та мазі з вітаміном А (250 МЕ/г) для інстиляції у кон’юнктивальний мішок. Контрольний візит був запланований через 5,5 тиж лікування. У результаті проведеного лікування отримана клінічна відповідь зі зменшенням ознак ураження шкіри правого ока (рис. 3А), а симптоми ураження шкіри лівого ока повністю зникли (рис. 3B). Скарги на наявність очних симптомів були відсутні.
Після другого контрольного візиту (через 8,5 тиж від початку лікування) відбулося майже повне виліковування (рис. 4А, B).
Таким чином, атиповий перебіг демодекозу може бути спричинений колонізацією Demodex spp. у шкірі навколо очей/рота чи на долонях рук. Несприятлива клінічна відповідь зумовлена неефективністю фармакотерапії.
Почервоніння шкіри обличчя (еритема) може бути симптомом, який супроводжує розацеа, дерматоміозит, системний червоний вовчак, алергічний контактний дерматит або еритему, спричинену застосуванням певних лікарських засобів. Наведений клінічний випадок вимагає необхідності проведення своєчасної діагностики з метою забезпечення психологічного комфорту пацієнта. Описані у цій статті ураження шкіри обличчя зникли після застосування івермектину. До моменту публікації про цей клінічний випадок пацієнт не відзначав рецидиву або розвитку нових осередків демодекозу. Для встановлення діагнозу демодекозу необхідно отримати такі результати мікроскопії:
- у зразках ідентифікується <5 кліщів;
- <2 кліщів у 5 пустулах;
- <11 кліщів/см2 з піднігтьового ложа;
- ідентифікація кліщів методом стандартизованої двократної шкірної біопсії.
- Przydatek-Tyrajska R., Sedzikowska A., Bartosik K. (2020) Primary facial demodicosis as a health problem and aesthetic challenge: A case report (https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/jocd.13542).
Катерина Приходько-Дибська
