Актуальність
Післяопераційний біль (ПОБ) — складна клінічна проблема, яка збільшує кількість післяопераційних ускладнень та підвищує летальність у пацієнтів із травмою нижніх кінцівок. Патогенетичний механізм ПОБ полягає у переході адаптивної больової реакції у патологічну при пошкодженні нервових закінчень тканин навколо операційного поля. Внаслідок порушення цілісності нервів виділяються цитокіни з гістоактивною дією, які призводять до виникнення нейроімунної реакції. У результаті неспецифічного запалення та підвищення чутливості нервових закінчень виникає спотворена больова відповідь, а з часом — ознаки нейропатії. Зважаючи, що основною клінічною ознакою ПОБ є виникнення болю під час рухів, ефективність знеболювальної терапії визначається її здатністю полегшити мобільність пацієнта та відновити моторну функцію. Враховуючи складний механізм формування больового відчуття, для ефективного знеболювання пацієнтів із травмою нижніх кінцівок рекомендоване застосування декількох препаратів з різною фармакологічною дією. Одним із ад’ювантних препаратів, які застосовують у разі больового синдрому, є магнію сульфат. Точний механізм дії препарату залишається нез’ясованим. Однак, імовірно, під час проведення епідуральної анестезії додавання магнезії до місцевих анальгетиків спричиняє тривале блокування больових рецепторів (NMDA-рецептори) та запобігає переходу гострого болю у хронічний. Для підтвердження цієї думки група дослідників на чолі з Хамід Каялха (Hamid Kayalha), Іранський університет, провела дослідження, результати якого опубліковані в «International Journal Preventive Medicine» (Міжнародному журналі превентивної медицини), 2019 р.
Результати
Загалом 60 пацієнтів віком 45–75 років з переломами стегнової кістки та шийки стегна з показаннями для проведення епідуральної анестезії розділили на дві групи. Пацієнти 1-ї групи отримували магнезії сульфат у комбінації з фізіологічним розчином. Контрольна група отримувала лише фізіологічний розчин. Інтенсивність больового синдрому до втручання та кожні 12 год упродовж перших двох діб після втручання оцінювали за шкалою VAS.
За первинну точку зазначили дозу опіоїдних анальгетиків, необхідну для зменшення вираженості больового синдрому впродовж перших 12 год після проведення операції. Вторинною точкою було визначене безсоння та/чи порушення сну у 1-шу післяопераційну ніч. Додатково дослідники вивчали тривалість спінальної блокади у пацієнтів.
Проведене оцінювання інтенсивності болю під час фізикального огляду та за шкалою VAS через 12; 24 та 48 год показало зменшення вираженості больового синдрому в інтервенційній групі порівняно із контрольною (р=0,000). Загалом серед пацієнтів з інтервенційної групи спостерігалося зниження дози та/чи необхідності у знеболювальних препаратах групи наркотичних опіоїдів упродовж 1-ї доби після проведення операційного втручання порівняно з контрольною групою (р=0,001). Крім того, дослідники відзначили підвищення рівня спінальної блокади порівняно з контрольною групою (р=0,000).
Висновки
Таким чином, отримані результати свідчать про необхідність проведення подальших досліджень механізму знеболювальної дії магнезії з метою стандартизації дозування препарату.
- Kayalha H., Yaghoubi S., Yazdi Z. et al. (2019) Effect of Intervenous Magnesium Sulfate on Decreasing Opioid Requirement after Surgery of the Lower Limb Fracture by Spinal Anesthesia. Int. J. Prev. Med., 10: 57. doi: 10.4103/ijpvm.IJPVM_320_17 (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6528420).
Юлія Жарікова
