Актуальність
Хірургія грудної клітки супроводжується вираженим гострим болем в ранній післяопераційний період та хронічним больовим синдромом у пізній післяопераційний період (ПОБ), зважаючи, що частота його формування у прооперованих досягає 80%. Біль значно ускладнює перебіг післяопераційного періоду та знижує швидкість відновлення пацієнтів. У 50% пацієнтів хронізація больового синдрому обумовлена нейропатією внаслідок ушкодження міжреберних нервів під час торакотомії. Незважаючи на існування декількох підходів до лікування ПОБ, стандартизована терапія відсутня. Зазвичай для анальгезії, після проведення порожнинного втручання, застосовуються опіоїди короткої дії. Однак такі клінічно значущі побічні ефекти опіоїдів, як дозозалежність та подальший розвиток гіперальгезії, стали поштовхом для пошуку ад’ювантних препаратів, одним з яких є магнію сульфат. Добре вивчений знеболювальний ефект магнію сульфату, пов’язаний з блокадою NMDA-рецепторів спинного мозку, у багатьох випадках може бути придатним для підсилення знеболювального ефекту традиційно застосовуваних препаратів. Дослідження знеболювального ефекту магнію сульфату було проведено групою німецьких дослідників на чолі з лікарем Вереною Гезель-Ахмаді (Verena Ghezel-Achmadi), віділення анестезіології клініки Ессен-Мітте (Essen-Mitte), Німеччина. Результати опубліковані в журналі «Хвороби грудної клітки» («Journal of Thoracic Disease») у 2019 р.
Методи та результати
Загалом у дослідження було залучено 100 пацієнтів. Інтервенційна група отримувала внутрішньовенно магнію сульфат під час вступного наркозу та наступні 24 год. У контрольній групі була проведена стандартизована премедикація згідно з рекомендаціями, наданими Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Первинною точкою обрали вираженість больового синдрому впродовж перших 8 днів після операції. Додатково оцінювали потужність болю на 30-й та 90-й день після хірургічного втручання.
Усі дані отримані за допомогою обчислення середнього арифметичного суми балів кількісної шкали оцінювання тяжкості больового синдрому при нейропатії, де сума ≤12 балів свідчить про переважно нейрогенне походження болю (шкала LASS – Latina American Shifting Scale).
Була визначена нижча частота виникнення гострого болю в інтервенційній групі в ранній післяопераційний період (1–8 днів) порівняно з контрольною групою (р˂0,005).
На 30-й день після хірургічного втручання у 2,1% пацієнтів з інтервенційної групи та у 14,3% пацієнтів з контрольної групи інтенсивність болю становила ≥12 балів за шкалою LASS (р=0,031). На 90-й день післяопераційного періоду жоден пацієнт інтервенційної групи не набрав ≥12 балів за шкалою LANSS порівняно з контрольною групою: 0 та 12,2% відповідно (р˂0,05).
Висновки
Таким чином, отримані позитивні результати зниження частоти больового синдрому внаслідок нейропатії травматичного походження при застосуванні магнію сульфату потребують подальшого проведення масштабного дослідження з метою стандартизації застосування у пацієнтів хірургічного профілю.
- Genzel-Ahmadi V., Genzel-Ahmadi D., Schirren J. et al (2020). Perioperative systemic magnesium sulphate to minimize acute and chronic post-thoracotomy pain: a prospective observational study. J Thorac Dis 2019;11(2):418-426. View this article at: http://dx.doi.org/10.21037/jtd.2019.01.50.
- (http://jtd.amegroups.com/article/view/26886/html)
Юлія Жарікова
