Дія ультрафіолетового випромінювання (УФ-випромінювання) є основним фактором ризику розвитку плоскоклітинного (що розвивається з кератиноцитів), базальноклітинного раку шкіри та меланоми. Періодичний вплив УФ-випромінювання у разі знаходження під сонцем або впродовж відвідування соляріїв є важливим етіологічним чинником розвитку раку шкіри. Постійна дія УФ-випромінювання викликає ряд дегенеративних змін у клітинах, фіброзній тканині та кровоносних судинах шкіри, таких як веснянки, родимі плями, а також пофарбовані пігментом ділянки шкіри із дифузною пігментацією коричневого кольору. Надмірна інсоляція призводить до пришвидшення старіння шкіри, поступової втрати нею еластичності та утворення зморшок; сухої, огрубілої шкіри. Поширеність меланоми шкіри набагато нижча порівняно з немеланомними раковими захворюваннями шкіри, але саме меланома є основною причиною смертності серед населення. З початку 70-х рр. минулого століття захворюваність на меланому значно зросла (наприклад у США захворюваність зростає у середньому на 4% протягом року). Згідно з результатами багатьох наукових досліджень було доведено, що ризик розвитку меланоми знаходиться у певній залежності від генетичної схильності та індивідуальних властивостей організму, а також від тривалості інсоляції. Нижче наводимо список основних факторів ризику захворюваності на меланому:
- наявність значної кількості атипових родимих плям – найбільш значущий фактор ризику для осіб зі світлим відтінком шкіри;
- меланома частіше відмічається серед людей із блідим кольором обличчя, блакитними очима, рудим або світлим волоссям. Експериментальні дослідження продемонстрували, що при порівнянні хворих на меланому із контрольною групою, першим потребувалася менша мінімальна доза УФ-випромінювання, яка викликала в них еритему, що довго загоювалася (особи із фенотипами шкіри I–III типів за шкалою Фітцпатрика мають підвищений ризик сонячних опіків. Це пов’язано зі зменшенням пігменту меланіну у шкірі, який блокує УФ-випромінювання);
- потужна переривчаста дія сонячного УФ-випромінювання може бути серйозним фактором ризику розвитку меланоми;
- захворюваність на меланому серед представників європеоїдної раси зазвичай тим вища, чим ближче до екватора розташоване місце їх проживання, а найбільш висока захворюваність серед них була зареєстрована в Австралії, де щорічні рівні захворюваності у 10 разів (серед жінок) і більше ніж у 20 разів (серед чоловіків) перевищують рівні, які реєструвались в Європі;
- ряд епідеміологічних досліджень підтверджує наявність прямого взаємозв’язку захворюваності на меланому і сонячних опіків;
- роль кумулятивної дії сонця у розвитку меланоми неоднозначна. Однак ризик розвитку меланоми вищий серед осіб, в яких у минулому був діагностований немеланомний рак шкіри або актинічний кератоз. В обох випадках це вказує на кумулятивну дію УФ-випромінювання.
У травні 2007 р. розпочалася масштабна кампанія у Данії, спрямована на застереження молодих людей віком 15–25 років від використання солярію. Заклики кампанії поширювалися через соціальні мережі, засоби масової інформації, журнали та радіо. Громадські заходи були спрямовані на лобіювання на національному та місцевому рівнях управління, включаючи програму громадської кампанії. Лобіювання було сфокусоване на юридичній забороні використання соляріїв дітьми віком до 18 років. Ефект від проведеної кампанії протягом 2007–2015 рр. був наступним: поширеність нещодавнього використання соляріїв у Данії скоротилася з 32 та 18% до 13 та 8% серед дівчат та юнаків відповідно. Таким чином, цінність профілактичних заходів та довгострокового планування кампаній можуть значно знизити частоту випадків захворюваності на рак шкіри.
Лікування сонячних опіків
Більшість сонячних опіків минають самостійно без необхідності подальшого втручання. Тим не менш, пацієнти можуть вжити наступних заходів для попередження та лікування сонячних опіків, а саме:
- запобігати дії сонячних променів, особливо у проміжок між 10:00 та 16:00, коли сонячні промені найбільш небезпечні;
- використовувати нестероїдні протизапальні засоби для зменшення вираженості болю;
- вживати достатню кількість води з метою запобігання зневодненню;
- використовувати креми із алое вера або гідрокортизоном, уникаючи застосування місцевих анестезуючих кремів;
- рекомендується використовувати прохолодні колоїдні ванночки з вівсом для заспокоєння шкіри;
- у разі, якщо у постраждалого наявні великі міхурці із значною втратою рідини при електролітному дисбалансі, показано застосування формули Parkland, за допомогою якої можна визначити вихідну потребу у рідині у пацієнтів із тяжкими опіками. Крім того, пацієнт повинен бути поміщений в опікове відділення.
Вибір сонцезахисного крему
SPF – сонцезахисний фактор
Наразі багато виробників сонцезахисних кремів вказують на етикетках ступінь захисту від УФ-А випромінювання згідно з п’ятизірковою системою: чим більше зірочок, тим кращий захист. При цьому лише високий рівень SPF не забезпечує повного захисту шкіри від випромінювання. Сонцезахисні засоби містять УФ-фільтри (УФ-абсорбери) – речовини, що містять частинки, які, у свою чергу, зменшують кількість УФ-випромінювання, яке потрапляє на шкіру. Ті УФ-фільтри, які містять частинки, що відбивають та розсіюють УФ-випромінювання, називаються фізичними чи неорганічними УФ-фільтрами. До них належать оксид цинку та діоксид титану. Фізичні УФ-фільтри не викликають алергічних реакцій та не подразнюють шкіру, а також мають широкий спектр дії, блокуючи як УФ-А, так і УФ-В випромінювання.
Інша група УФ-фільтрів об’єднує речовини, які можуть поглинати УФ-випромінювання через особливості своєї хімічної структури. Їх називають органічними або хімічними УФ-фільтрами. На відміну від фізичних фільтрів, останні можуть спричиняти розвиток алергічних реакцій та мати гормональну дію на організм людини. Найбільш шокуючим фактом є те, що такі УФ-фільтри здатні проникати у кров та накопичуватися в організмі. Найчастіше до складу сонцезахисних засобів входить небезпечний УФ-фільтр бензофенон-3 (оксибензон) (Марголіна А., 2010).
Таким чином, згідно з рекомендаціями Управління з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами США (Food and Drug Administration – FDA), при виборі сонцезахисних засобів слід звертати увагу на наступне:
>- Guerra K., Crane J. (2020) Sunburn https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK534837/
- Koster B., Meyer M., Andersson T. et al. (2018) Sunbed use 2007–2015 and skin cancer projections of campaign results 2007–2040 in the Danish population: repeated cross-sectional surveys https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6119446/
Катерина Приходько-Дибська
