М’язові дистрофії являють собою групу генетично обумовлених (за аутосомно-домінантним типом наслідування) нервово-м’язових захворювань, які характеризуються наростаючою слабкістю м’язів та їх дегенерацією. Міодистрофія Ландузі – Дежеріна (МЛД) уражує обличчя, плечі і кінцівки. Поширеність захворювання коливається у різних популяціях від 1:8000 до 1:22 000 осіб. Ознаки та симптоми МЛД зазвичай з’являються у підлітковому віці. М’язова слабкість, що уражує лицьові або плечові м’язи є першим симптомом цього патологічного стану. Слабкість лицьових м’язів може утруднювати споживання напоїв через трубочку; людина не спроможна свистіти та посміхатися. Ураження кругових м’язів очей перешкоджає їх закриттю, тому хворі сплять із відкритими очима, а це, в свою чергу, призводить до розвитку сухості очей та інших несприятливих явищ. З незрозумілих причин м’язова слабкість може бути більш вираженою на одному боці обличчя. Слабкі плечові м’язи призводять до того, що лопатки починають виступати дозаду (синдром крилоподібної лопатки). Все це утруднює підняття рук над головою або кидок м’яча. Близько 20% хворих пересуваються за допомогою інвалідного візка, адже згодом МЛД прогресує та уражує нижні кінцівки.
МЛД генетично пов’язана із аберантною експресією кодованого DUX4 білка у скелетних м’язах, що й викликає м’язову дегенерацію. Ген DUX4 розташовується поряд із регуляторною ділянкою ДНК на хромосомі 4, відомій як послідовність pLAM, що необхідна для продукування білка DUX4. Деякі копії хромосоми 4 мають функціональну послідовність pLAM, а інші – ні. Копії хромосоми 4 із наявною функціональною послідовністю pLAM описуються як 4qA або «відповідні». Ті копії, що не мають такої послідовності, називаються 4qB або «невідповідні». Вчені зазначають, що за відсутності функціональної послідовності pLAM білок DUX4 не виробляється. Таким чином, МЛД може розвинутися тільки у тих осіб, які принаймні мають одну «відповідну» копію хромосоми 4.
Дослідник та провідний автор статті, опублікованої у журналі «Proceedings of the National Academy of Sciences», Лім Кендзі із колегами розробили гапмери закритих нуклеїнових кислот, які досить ефективно знижували вироблення білка DUX4. До дослідження також залучили професора медичної генетики з університету Альберти (Канада) Тосіфумі Йокоту. Дослідна група наразі подала заяву на патент.
Нагадаємо, що раніше дослідниками вже були ідентифіковані декілька класів лікарських засобів, що «виключають» DUX4. Зокрема, до них належить клас препаратів – інгібіторів BET, які є багатообіцяючими лікарськими засобами, що продемонстрували суттєву протипухлинну та протизапальну дію. BET-інгібітори сьогодні успішно пройшли клінічні випробування та застосовуються при деяких видах раку, а також при бронхіальній астмі та хронічній обструктивній хворобі легень.
- Lim K., Maruyama R., Echigoya Y. et al. (2020) Inhibition of DUX4 expression with antisense LNA gapmers as a therapy for facioscapulohumeral muscular dystrophy
(https://www.pnas.org/content/early/2020/06/24/1909649117)
Катерина Приходько-Дибська
