Актуальність
Враховуючи поширеність системних автоімунних ревматичних захворювань серед працездатного населення, до яких належать ревматоїдний артрит (РА) та анкілозуючий спондилоартрит (АСпА) хребта, та негативні соціально-економічні наслідки хвороби, які призводять до ранньої втрати працездатності та інвалідізації, за ключові прототипи з надання найкращої допомоги пацієнтам з РА та АСпА прийняті рекомендації Європейської антиревматичної ліги (EULAR), 2010 р. Рішення щодо вибору препаратів ґрунтується на визначенні активності РА та АСпА за шкалами DAS28-ESR та ASDAS відповідно. Основною стратегією лікування пацієнтів із РА та АСпА є стратегія звуження спектра застосованих препаратів з метою досягнення:
- обмеження руйнації суглобів;
- збереження рухової активності.
Останніми досягненнями фармакологічної індустрії у лікуванні пацієнтів із системними автоімунними запаленнями сполучної тканини вважаються хворобо-модифікуючі препарати синтетичного та біологічного походження (бХМАРП), механізм дії яких спрямований на пригнічення специфічних білків імунної відповіді. Однак, незважаючи на успіхи фармакологів, загальний результат від застосування бХМАРП залишається незадовільним. Одна з причин такого стану полягає в пізній діагностиці хвороби та негнучкому підході до оптимального вибору фармакологічної спрямованості лікування. Частково це пов’язане з побічними ефектами від терапії бХМАРП, зокрема з підвищеною частотою виникнення інфекційних ускладнень на тлі порушень імунної відповіді. З огляду на здатність новітніх розробок біологічно активних препаратів не тільки досягати лікувальних цілей, а й підтримувати тривалу ремісію, групою дослідників на чолі з Даніелем Вінсоном (D. Vinson), лікарем-ревматологом клініки Університету м. Марсель, Франція, проведений аналіз частоти виникнення інфекційних уражень серед пацієнтів з автоімунними захворюваннями сполучної тканини. Результати опубліковані у «British Medical Journal» («Британському медичному журналі»).
Результати та методи
Дані отримані з лікарень до серпня 2019 р. Учасників дослідження — 2260 пацієнтів у стадії клінічної ремісії — розподілили на дві групи. До 1-ї групи входили 1174 пацієнти, які отримували лікування препаратами групи бХМАРП, згідно зі стратегією, спрямованою на зменшення кількості та зниження доз препаратів (стратегія звуження терапії). У 2-й групі 1086 пацієнтів отримували стандартизоване лікування. Враховуючи часте виникнення грипоподібних симптомів у пацієнтів з РА внаслідок порушень імунної відповіді, частота виникнення інфекційних ускладнень була вищою у пацієнтів, які отримували стандартизоване лікування, порівняно з пацієнтами інтервенційної групи: відповідно 2,6 випадки порівняно з 1,7 випадками на 100 пацієнтів з РА впродовж року (р=0,13). Однак частота виникнення інфекційних ускладнень у пацієнтів із АСпА виявилася нижчою у групі стандартизованого лікування, порівняно з інтервенційною групою: відповідно 6,7 та 7,4 випадки інфекційних ускладнень на 100 осіб упродовж року (р=0,82). Дослідники зазначили однаковий ризик розвитку неопластичних процесів та коморбідних серцево-судинних станів для всіх пацієнтів.
Висновки
Таким чином, необхідні подальші проведення дослідження безпеки біологічно активних препаратів спрямованої дії у пацієнтів з автоімунною ревматичною патологією.
- Vinson D., Molet-Benhamou L., Broeder den A. et al. (2020) Impact of tapering targeted therapies (bDMARDs or JAKis) on the risk of serious infections and adverse events of special interest in patients with rheumatoid arthritis or spondyloarthritis: a systematic analysis of the literature and meta-analysis. Arthr. Res. Ther., 22: 97 (https://doi.org/10.1186/s13075-020-02188-x).
- https://arthritis-research.biomedcentral.com/articles/10.1186/s13075-020-02188-x
Юлія Жарікова
