Як змінилася робота первинки за останні роки

18 червня 2020 о 12:07
1077

На сайті Національної служби здоров’я України (НСЗУ) опубліковано результати дослідження «Оцінка поведінки провайдерів первинної медичної допомоги».

Особливості фінансування первинки

Із 2018 р. надавачі первинної медичної допомоги (ПМД) перейшли на нові принципи фінансування — оплату за одного пацієнта з використанням капітаційної ставки в рамках виконання договорів про медичне обслуговування населення між надавачами ПМД та НСЗУ.

Первинка працює за новими правилами вже майже два роки і переваги та ефективність нової системи фінансування відчули як медичні заклади, так і пацієнти.

На сьогодні 1597 закладів, що надають ПМД, підписали договори з НСЗУ в нинішньому році. З них 1089 — комунальних, 323 — ФОП, 185 — приватних.

З початку року НСЗУ виплатила цим закладам понад 8,57 млрд грн.

Нова модель фінансування покладає на заклад низку зобов’язань щодо надання ПМД населенню, при цьому сама по собі капітаційна модель оплати не є основним стимулом для впровадження значних змін. Саме тому для подальшого реформування галузі, покращення якості послуг ПМД та показників здоров’я населення повинна впроваджуватися система додаткових фінансових стимулів, моніторингу якості, повноти та обсягу надання медичних послуг та заходи, спрямовані на підвищення професійного рівня лікарів.

За допомогою дослідження «Оцінка поведінки провайдерів первинної медичної допомоги», проведеного фахівцями проєкту USAID Ukraine — USAID Україна «Підтримка реформи охорони здоров’я» спільно з міжнародною консультаційною корпорацією «The Palladium Group» та Київською школою економіки в Україні з’явилися дані, які допомагають проаналізувати перші результати реформування ланки ПМД. Зокрема, щодо зміни методів надання послуг, практики лікування і як змінилася поведінка самого пацієнта, який користується послугами ПМД.

Результати дослідження

У рамках дослідження проаналізовано роботу 163 закладів ПМД та проведено опитування понад 2 тис. пацієнтів. Вдалося отримати інформацію щодо обсягу споживання послуг, визначити, як змінилися методи надання послуг і підходи до лікування, взаємодія між пацієнтом та лікарем, рівень задоволеності серед лікарів та пацієнтів, охоплення послугами ПМД різних категорій  населення, зокрема вразливих груп.

Дослідження виявило, що:

  • в середньому лікарі ведуть прийом пацієнтів протягом 4,5 год/день та приймають близько 20 пацієнтів, середня тривалість візиту одного пацієнта становить 13 хв;
  • основними споживачами послуг ПМД є жінки віком 40–64 років (у середньому жінки становлять 68% загальної кількості пацієнтів, які користуються послугами ПМД, у сільській місцевості цей показник сягає 70%);
  • головними причинами візиту до закладу стали гострі симптоми хвороби (34% загальної кількості візитів) та регулярні візити до лікаря переважно у зв’язку із хронічними захворюваннями  (20% загальної кількості візитів);
  • у середньому за рік 69% пацієнтів, які прийшли на прийом до лікаря, отримували до 10 послуг ПМД (під послугою мають на увазі звернення до лікаря, вакцинацію, здачу аналізів, отримання рецептів і довідок тощо);
  • пацієнти із хронічними захворюванням відвідують лікаря в середньому 14 разів на рік, з  гострими симптомами хвороби — 10,1 рази на рік, ті, хто потребують рецептів — 12,2 рази на рік;
  • пацієнти, що віднесли себе до вразливих груп населення, отримують більше послуг ПМД та частіше перенаправляються на вторинний рівень;
  • люди, які потребують послуг паліативної допомоги, отримують 15,6 послуг ПМД на рік, люди з особливими потребами – 18, особи, які постраждали від Чорнобильської катастрофи — 16,6, безпритульні особи — 13,2;
  • у середньому один лікар ПМД видає 16 направлень до вузьких спеціалістів на кожні 100 візитів пацієнтів. Найвищий середній рівень надання направлень — у лікарів ПМД з досвідом роботи менше 10 років (18 направлень на 100 візитів);
  • більшість лікарів загальної практики становлять жінки — 80%, середній вік — 47 років. У середньому лікар укладає із пацієнтами 1700 декларацій і майже 60% закладів мають дефіцит кадрового забезпечення;
  • у 2019 р. у всіх закладах ПМД основним джерелом доходів були кошти, отримані від НСЗУ: у поліклініках — 92%, в центрах первинної медико-санітарної допомоги — 82%, в амбулаторіях — 72% та в лікарнях — 50%.

Також завдяки дослідженню проаналізували зміни, що відбулися у роботі лікарів та управлінців і безпосередньо у самому закладі ПМД:

  • більшість лікарів відзначили збільшення обсягу телефонних консультацій та зменшення кількості візитів додому;
  • понад 51% лікарів стверджують, що їх підходи до надання послуг ПМД змінилися, проте 64% визнали, що методи та практики лікування не зазнали змін;
  • більшість керівників закладів ПМД відзначають, що зміни відбулися у підходах до складання фінансових планів та оплати праці;
  • 78,5% лікарів задоволені своєю роботою і 71,1% лікарів зазначають, що задоволеність збільшилася після введення капітації;
  • 66% головних лікарів вважають, що їх заклади готові  лікувати хворих на туберкульоз;
  • досить значна частка закладів ПМД у сільській місцевості все ще потребує обладнання для доступу людей з особливими потребами.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

Пресслужба «Українського медичного часопису» за матеріалами nszu.gov.ua