28 вересня 2011 р. відбулася прес-конференція на тему «Кардіологічна клініка нафтовиків — в облозі», на якій обговорювалося питання про створення на базі клінічної лікарні нафтопереробної промисловості України (КЛПНУ) — Українського центру СНІДу.
Ілля Шпаркий, лікар клініки нафтовиків, зазначив що на сьогодні МОЗ та НАМН України намагаються ліквідувати КЛПНУ та сформувати на її базі Український центр протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу. Згідно з наказом, який готує МОЗ України, все майно та земля клініки передадуться центру, а дані медичних працівників — до центру зайнятості.
Також він додав, що залишається нез’ясованим одне головне питання: яким чином можливе розміщення центру СНІДу на території лікарні, якщо за висновком Київської міської СЕС, це абсолютно неможливо? Адже для функціонування центру СНІДу навіть на 60 ліжок необхідно повністю переобладнати наявну будівлю і додатково організувати окремі в’їзди, розмістити та ізолювати господарські споруди (харчоблок, пральню, дезінфекційне відділення), патологоанатомічне, амбулаторно-поліклінічне відділення та спеціалізовану референс-лабораторію. Відповідно до чинних санітарних норм зробити все це на базі КЛНПУ неможливо.
Що стосується створення клініки, то КЛПНУ збудована у 1981 р. за рахунок коштів Головнафтохімпром УРСР для лікування працівників, ветеранів, пенсіонерів, членів їх сімей та ін. У подальшому лікарню було підпорядковано МОЗ УРСР. За період існування клініки керівництвом лікарні за рахунок зароблених силами колективу коштів самостійно проведено ремонт за європейськими стандартами та встановлено високоякісне медичне обладнання.
Світлана Віннічук, лікар КЛПНУ, повідомила, що в лікарні працюють 127 працівників: 97 медичних та 30 — представники адміністративної частини. Більше половини з них працюють з дня заснування лікарні, плинність кадрів незначна. Адже в лікарні створені комфортні умови для пацієнтів, лікарів і адміністрації та повне забезпечення матеріально-технічною базою.
Лікарня розрахована на 120 ліжок, має три відділення: два терапевтичних і одне кардіологічне. Виконання плану кожного року — майже 100%.
Дмитро Шерембей, директор департаменту комунікації, політики та адвокації «Всеукраїнської мережі людей, що живуть з ВІЛ», відзначив, що, на його думку, питання лише в комерційній вигоді, від якої страждають обидва заклади.
Він заявив, що на сьогодні немає жодного офіційного пояснювального документу про подальше існування Українського центру СНІДу. Аналогів такого центру, в якому на сьогодні обслуговуються ВІЛ-інфіковані, в Україні немає, оскільки в нього 10 років вкладали кошти міжнародні та національні благодійні фонди.
Тетяна Харченко
