Актуальність
Відсутність ефективного лікування хворих на COVID-19, ускладненого тяжким гострим респіраторним синдромом, викликаним коронавірусом SARS-CoV-2, змусило клініцистів застосовувати лікарські засоби, які зазвичай використовують при інших захворюваннях. Одним із ключових препаратів у цьому трансформованому переліку лікарських засобів виявився протималярійний препарат хлорохін та його аналог гідроксихлорохін. Зазвичай ці засоби, окрім лікування хворих на малярію, застосовують для терапії у пацієнтів з автоімунними захворюваннями, такими як системний червоний вовчак та ревматоїдний артрит.
Однак достеменно відомо
- Достатньої доказової бази клінічної користі від застосування цих препаратів для лікування пацієнтів із коронавірусною інфекцією практично не існує, окрім лабораторних спостережень їх противірусної активності та імуномодулювальної здатності.
- Серед невеликої кількості не зовсім якісно побудованих досліджень, де аналізували результати клінічного застосування хлорохіну та гідрроксихлорохіну у хворих на COVID-19, недостатньо відповіді на питання про користь та безпеку застосування цього препарату.
- Результати попередніх досліджень свідчать, що лікування хлорохіном та гідроксихлорохіном або будь-яким іншим препаратом у комбінації із макролідами може спричинити розвиток серцево-судинних несприятливих подій за рахунок подовження інтервалу Q–T та розвитку загрозливих шлуночкових аритмій.
- Важливо зазначити, що висновки передусім ґрунтувалися на аналізі невеликої кількості нерандомізованих та неконтрольованих спостережень.
Вищенаведене спонукало групу дослідників, очолювану професором Мандіп Р. Мехрап (Mandeep R. Mehra), дати відповідь на окреслене коло питань. Результат дослідження опублікований у медичному виданні «The Lancet» («Ланцет») у 2020 р.
Дизайн дослідження
В обстеження залучено 96 032 пацієнти, госпіталізовані у грудні 2019 р. — квітні 2020 р. з лабораторно підтвердженим тестом зараження SARS-CoV-2. Реєстр містив дані з 671 лікарні шести континентів. Середній вік пацієнтів — 53,8 років. Жінки становили 46,3%. І лише ті, яким було розпочате лікування до 48 год після лабораторно підтвердженого діагнозу з розподілом на 4 групи за видом терапії:
- хлорохін у монотерапії (1868) — 1-ша група;
- хлорохін з макролідом (3783 ) — 2-га група;
- гідроксихлорохін у монотерапії (3016) або гідроксихлорохін із макролідом (6221) — 3-тя група;
- ті, які не отримували жодного з цих методів лікування (81 144) — 4-та контрольна група.
В аналіз не залучали тих пацієнтів, яким лікування було розпочате через 48 год після встановлення діагнозу, а також тих, які отримували ремдесивір або перебували на апараті штучної вентиляції легень. Померли 10 698 (11,1%) пацієнтів.
Результат та інтерпретація
Після статистичної обробки отриманих результатів (вилучивши фактори, які не впливали на задані контрольні точки, а це — вік, стать, національність чи етнічна приналежність, індекс маси тіла, наявні серцево-судинні захворювання або фактори ризику, цукровий діабет, легенева патологія, тютюнопаління та імуносупресивні стани) — встановлено, що загальна смертність серед хворих, які отримували лікування порівняно із групою контролю (9,3%), була набагато вищою і асоціювалася із внутрішньолікарняним її підвищенням. А саме — група гідроксихлорохіну (18,0%; відносний ризик (ВР) 1,335; 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,223–1,457); група гідроксихлорохін + макролід (23,8%; ВР 1, 447; 95% ДІ 1,368–1,531); група хлорохіну (16,4%; ВР 1, 365; 95% ДІ 1,218–1,531) та група хлорохін + макролід (22,2%; ВР 1,368; 95% ДІ 1,273–1,469). Відповідні показники підвищення розвитку шлуночкових порушень ритму також виявляли серед пацієнтів, які отримували лікування, порівняно із групою контролю. Відповідно гідроксихлорохін (6,1%; ВР 2,369; 95% ДІ 1,935–2,900); гідроксихлорохін + макролід (8,1%; ВР 5,106; 95%ДІ 4,106–5,983), хлорохін (4,3%; ВР 3,561; 95% ДІ 2,760–4,596) та хлорохін + макролід (6,5%; ВР4,011; 95% ДІ 3,344–4,812) і контрольною групою (0,3%).
Однак залежність ризику розвитку загрозливих аритмій та високої лікарняної летальності у хворих на COVID-19 при застосуванні хлорохіну чи гідроксихлорохіну на фоні наявних серцево-судинних розладів або високого серцево-судинного ризику, а тим більше звʼязок із дозуванням не визначали. Тому, на думку дослідників, застосування цього виду лікування не виключається у певної категорії хворих.
- Mehra M.R., Desai S.S., Ruschitzka F. et al. (2020) Hydroxychloroquine or chloroquine with or without a macrolide for treatment of COVID-19: a multinational registry analysis. Lancet, 5(22): S0140–6736(20)31180-6. DOI:https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)31180-6.
Олександр Осадчий
