27 вересня 2011 р. у рамках Всеукраїнського тижня серця відбулося засідання прес-клубу: «Чому третина українців страждають на серцево-судинні захворювання?», на якому розглянуто питання профілактики серцево-судинних захворювань (ССЗ), причини їх виникнення, наслідки та загальна ситуація із ССЗ в Україні.
Володимир Коваленко, директор Інституту кардіології імені академіка М.Д. Стражеска НАМН України розповів, що на сьогодні у нашій країні налічується близько 25 млн хворих на ССЗ, що становить більше половини населення. Серед них такі поширені захворювання, як артеріальна гіпертензія, на яку хворіють12 млн осіб, та ішемічна хвороба серця — 9 млн. Також щороку в Україні реєструється 50 тис. гострих інфарктів міокарда та більше 110 тис. інсультів.
Як зазначив В. Коваленко, смертність в Україні від ССЗ — одна з найвищих у світі й становить 66,6% у загальній структурі смертності.
На сьогодні існують популяційні стратегії профілактики і лікування ССЗ, тобто стратегії, які охоплюють великі верстви населення. Профілактичні програми, які втілювалися в різних країнах світу відносно формування здорового способу життя, обмеження факторів ризику, виключення деяких негативних впливів зовнішнього середовища на організм людини, привели до зниження смертності від ССЗ на 30–40%. Цього неможливо досягти лише впровадженням високоспеціалізованих методів лікування, належне місце має займати профілактика.
Також В. Коваленко відзначив, що за ці роки вдалося суттєво змінити структуру застосування лікарських засобів у пацієнтів внаслідок втілення освітніх програм та розповсюдження серед лікарів міжнародних стандартів лікування.
Щодо програми здорового серця, яка існує в Європі, В. Коваленко підкреслив, що вона передбачає обмеження факторів ризику та формування здорового способу життя. Це включає контролювання рівня артеріального тиску, холестерину, глюкози крові, раціональне і збалансоване харчування, а також щоденну 30-хвилинну фізичну активність. У США завдяки цій стратегії за 20 років на 30% зменшена кількість ССЗ. Тому головною метою лікарів України має бути орієнтування населення не ведення здорового способу життя з молодих років.
Василь Лазоришинець, начальник лікувально-організаційного управління Національної академії медичних наук України, член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор, відзначив, що станом на 2011 р. в Україні працює 22 центри, в яких виконують кардіохірургічні операції, порівняно з 2 центрами, які працювали 10 років тому. Також раніше 90% всіх операцій на серці виконувалися в Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України, на сьогодні його частка становить 30%, оскільки з’явилися й інші центри. Зараз протягом року в Україні виконується близько 15 тис. кардіохірургічних операцій та 10 тис. малоінвазивних втручань, таких як стентування коронарних артерій чи закриття оклютерами вроджених вад серця, тобто на 1164 ліжка виконується 25 тис. процедур в Україні. Але цей рівень недостатній — для порівняння: в Німеччині на 200 ліжок виконується 11 тис. операцій.
В. Лазоришинець також зазначив, що за останні 20 років суттєво знизилася летальність при проведенні протезування мітрального клапана — з 25 до 2%.
Щодо екстреної допомоги в Україні, то В. Лазоришинець сказав, що, на жаль, навіть у місті Києві її надання при гострому коронарному синдромі не відпрацьоване. Летальність при гострому інфаркті міокарда в декілька разів перевищує цей показник у світі (4,6%).
Говорячи про вроджені вади серця, В. Лазоришинець заявив, що в Україні за рік народжується від 4 до 5 тис. дітей із цією патологією, а операцій виконується лише 2,5 тис. Збільшення їх кількості сприятиме зниженню малюкової смертності, яка на сьогодні становить 8,9 на 10 тис. народжених живими.
Борис Тодуров, директор Київського міського центру серця, головний позаштатний спеціаліст Міністерства охорони здоров’я України зі спеціальності «Хірургія серця і магістральних судин», доктор медичних наук, професор, заявив, що, на жаль, в Україні зараз не виконується той обсяг операцій, який повинен виконуватися. Також є дані, що 95% всієї кардіохірургічної допомоги надається у Києві. Натомість лише 10 центрів у Києві мають ангіографічні апарати, а деякі області в Україні взагалі їх не мають, зокрема гострий інфаркт міокарда лікується за стандартами, прийнятими ще 50 років тому.
Аліна Севастюк, керівник громадської програми «Серця», вважає, що цього року відбувається велике об’єднання зусиль між громадськістю та медичною спільнотою за підтримки Міністерства охорони здоров’я України. Протягом цілого тижня у рамках проекту «Тиждень серця» проводяться масштабні заходи, які були ініційовані лікарським товариством, підтримані на рівні державних закладів та відбуваються завдяки об’єднанню зусиль міських центрів здоров’я, лікарів і волонтерів.
Щороку 29 вересня відзначається Всесвітній день серця, ініційований у 2000 р. Всесвітньою федерацією серця. Федерація приділяє велику увагу актуальності проблеми ССЗ, важливості профілактичних заходів, здорового способу життя та обізнаності людей з питань надання першої медичної допомоги, адже за її статистикою, 70% гострих випадків ССЗ трапляється на робочих місцях, вдома та на вулиці.
ССЗ — проблема не лише медична, а й соціальна, за даними Всесвітньої федерації серця, ССЗ спричиняє третину інвалідності у всьому світі. Також це надзвичайна економічна проблема, на 2003 р. витрати, пов’язані із ССЗ, в Європейському Союзі становили 169 млрд євро, а у США цей показник становить 310 млрд дол.
Також у рамках прес-клубу Сергій Абдусаламов, доцент Інституту підвищення кваліфікації Федерального медико-біологічного агентства Росії, продемонстрував, як правильно надавати першу медичну допомогу та користуватися дефібрилятором.
Тетяна Харченко
