Згідно з даними Ресурсного центру інформування про коронавірус при Медичному університеті Джона Хопкінса, кількість випадків захворювання на COVID-19 у світі становить близько 5,5 млн, з них смертельних випадків — понад 350 тисяч. Експерти Ресурсного центру збирають світову статистику в режимі реального часу. Три країни з найбільш негативною статистикою захворюваності на COVID-19 — США (більше 1,5 млн), Бразилія (більше 391 тис.) та Росія (більше 362 тис.) випадків. При цьому Україна посіла 36-е місце із понад 21 тис. інфікованих та 33-є місце за кількістю смертельних випадків (623) станом на 27 квітня 2020 р.
Чи покращилась епідеміологічна ситуація у світі з огляду на запровадження карантинних заходів?
Дослідження, результати якого опубліковано у «Canadian Medical Association Journal», звітує: такі обмежувальні заходи, як закриття шкіл, соціальне дистанціювання та інші, у рамках громадської охорони здоров’я значно вплинули на зниження темпів поширення епідемії. Вчені також дійшли висновку щодо відсутності значущого взаємозв’язку між температурою повітря, широтою та розповсюдженням COVID-19, тому не слід очікувати, що літня пора року принесе послаблення інфекції. Такі висновки зроблено на основі зібраних даних 144 геополітичних зон. (5)
Голова програми Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) з надзвичайних станів, Майк Райан, заявив, що новий тип коронавірусу SARS-CoV-2 може назавжди залишитися із людством нарівні з вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). За словами замгендиректора ВООЗ Сумії Свамінатан, на взяття під контроль ситуації з розповсюдженням COVID-19 може знадобитися близько 5 років. Точні терміни врегулювання ситуації з пандемією залежать від багатьох факторів — мутацій вірусу, карантинних заходів, швидкості розроблення вакцини. Крім того, деякі захворювання продовжують існувати попри наявність вакцини. Прикладом може слугувати гостре інфекційне вірусне захворювання кір.
Основні фактори ризику тяжкого перебігу COVID-19
У ході найбільшого проспективного когортного дослідження, яке проводилося у Великій Британії та охоплювало 20 тис. учасників на базі 208 лікарень, зроблено такі висновки: крім віку та основних супутніх захворювань серця, легень, печінки та нирок, ключовими факторами тяжкого перебігу захворювання або смертності від нього виявилися також ожиріння та стать. Зокрема, автори дослідження встановили, що частіше на коронавірусну інфекцію хворіють чоловіки, аніж жінки, а середній вік інфікованих, які потрапляли до відділень інтенсивної терапії, становив 73 роки. Найпоширенішими супутніми захворюваннями були хронічні серцеві захворювання, цукровий діабет, хронічні респіраторні та хронічні ниркові захворювання. У дослідженні також повідомлялося, що до найрозповсюдженіших симптомів, наявних серед госпіталізованих пацієнтів, були кашель, лихоманка і задишка. Лише у 4,5% пацієнтів спостерігався безсимптомний перебіг захворювання.
Ранні епідеміологічні спостереження демонструють, що SARS-CoV-2 вражає всі вікові групи, але групою найвищого ризику є чоловіки похилого віку із хронічними захворюваннями. Згідно з результатами дослідження, проведеного вченими Університетського медичного центру Гронінгену (Нідерланди), у чоловіків концентрація у крові ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ)-2 вища, ніж у жінок. (4) Оскільки саме АПФ-2 дозволяє коронавірусу інфікувати здорові клітини, різниця у його концентрації може пояснити більшу вразливість чоловіків до зараження COVID-19. Нагадаємо, що АПФ-2 — рецептор, який знаходиться на поверхні клітин. Збудник поточної пандемії SARS-CoV-2 зв’язується з ним, що дозволяє йому проникати у здорові клітини та інфікувати їх після того, як фермент модифікується іншим білком TMPRSS2.
Дайшунь Лю, автор оглядового дослідження з епідеміології, діагностики і терапії COVID-19, наголошує, що ключову роль у патогенезі тяжких форм інфекції відіграє так званий цитокіновий шторм. Це надмірна активація лейкоцитів, які виділяють велику кількість цитокінів-молекул, що стимулюють запалення. «Подібно до того, що відбувається після інфікування SARS і MERS, дані демонструють, що у пацієнтів із тяжким перебігом COVID-19 може з’явитися синдром цитокінового шторму. Швидке зростання кількості цитокінів приваблює надлишок імунних клітин, таких як лімфоцити та нейтрофіли, що призводить до інфільтрації цих клітин до легеневої тканини та викликає, таким чином, пошкодження легень», — зазначає Лю. Лімфоцити провокують запалення навіть у здорових тканинах, що призводить до відмови органів — синдрому поліорганної недостатності. Накопичення рідини та відмерлих тканин у легенях також спричиняє виникнення гострого респіраторного дистрес-синдрому, тому більшість смертельних випадків від COVID-19 пов’язана саме з дихальною недостатністю. Дослідники вважають, що за відсутності спеціального противірусного лікарського засобу лікування коронавірусної пневмонії повинно першочергово бути спрямоване на зменшення вираженості симптомів та зниження смертності за рахунок інтенсивної підтримки функціонування органів. Зрештою, підкреслюється важливість запобігання розвитку вторинних інфекцій: як вже відомо, SARS-CoV-2 також проникає до кишечника, де викликає запалення та спричиняє розвиток інших патогенних мікроорганізмів. Запобігти цьому можна завдяки нутритивній підтримці, наприклад, прийому пробіотиків.
Нове у діагностиці: ранні біомаркери розвитку гострої респіраторної недостатності та смертності від COVID-19
Вченим Медичного центру при Університеті Раша (Чикаго, штат Іллінойс, США) вдалося ідентифікували білок, висока концентрація якого у крові пацієнтів із COVID-19 може бути предиктором такого загрозливого стану як гостра респіраторна недостатність. Лікар Йохен Райзер пояснює: «Результати цього дослідження демонструють, що чим вищий рівень білка suPAR у плазмі крові, тим тяжче завершення захворювання очікує пацієнта через розвиток гострого респіраторного дистрес-синдрому. Дослідники зазначають важливість цього відкриття, адже «якщо ми вимірюємо suPAR у рамках діагностики COVID-19, то можемо зрозуміти, яка група пацієнтів потребує посиленого спостереження, а яку групу можна виписувати з лікарень», — додає Й. Райзер. (6)
В іншому дослідженні, дані якого опубліковано у журналі «Nature Machine Intelligence», за допомогою штучного інтелекту виявлено три біомаркери, що з точністю до 90% можуть заздалегідь прогнозувати смертність тяжкохворих на COVID-19. Зокрема, про підвищений ризик смертності можуть свідчити показники ферменту лактатдегідрогенази, рівень лімфоцитів та С-реактивного білка у крові. Вчені вважають, що ці дані дозволять лікарям легко визначати саме ту групу хворих, що потребують особливої уваги з боку медичного персоналу. (7)
Лікарські засоби, що не виправдали сподівань
З початку епідемії вчені по всьому світу активно експериментували з різними препаратами, які демонстрували ефективність у боротьбі із SARS-CoV-2. Але згідно з результатами нещодавніх досліджень, більшість препаратів, які застосовували у хворих, виявилися неефективними або навіть небезпечними для здоров’я людей. До списку таких лікарських засобів потрапив хлорохін та гідроксихлорохін (8). Зокрема, про це йдеться у глобальному на сьогодні дослідженні, проведеному із залученням майже 96 тис. пацієнтів. (9) Сюди також потрапили лопінавір/ритонавір, згідно з даними рандомізованого клінічного дослідження, проведеного на базі Восьмої народної лікарні Гуанчжоу. Список завершує ремдесивір, ефективність якого ще перевіряється.
- CORONAVIRUS RESOURCE CENTER (2020) COVID-19 Case Tracker (https://coronavirus.jhu.edu).
- Docherty A., Harrison E., Green K. et al. (2020) Features of 20 133 UK patients in hospital with covid-19 using the ISARIC WHO Clinical Characterisation Protocol: prospective observational cohort study (https://www.bmj.com/content/369/bmj.m1985).
- BBC News (2020) Coronavirus may never go away, World Health Organization warns (https://www.bbc.com/news/world-52643682).
- Sama I., Ravera A., Santema B. et al. (2020) Circulating plasma concentrations of angiotensin-converting enzyme 2 in men and women with heart failure and effects of renin-angiotensin-aldosterone inhibitors (https://academic.oup.com/eurheartj/article/41/19/1810/5834647).
- Juni P., Rothenbuhler M., Bobos P. et al. (2020) Impact of climate and public health interventions on the COVID-19 pandemic: a prospective cohort study (https://www.cmaj.ca/content/192/21/E566).
- Rovina N., Akinosoglou K., Oslen J. et al. (2020) Soluble urokinase plasminogen activator receptor (suPAR) as an early predictor of severe respiratory failure in patients with COVID-19 pneumonia (https://ccforum.biomedcentral.com/articles/10.1186/s13054-020-02897-4).
- Yan L., Zhang H., Yuan Y. (2020) An interpretable mortality prediction model for COVID-19 patients (https://www.nature.com/articles/s42256-020-0180-7).
- Mehra M., Desai S., Ruschitzka F. et al. (2020) Hydroxychloroquine or chloroquine with or without a macrolide for treatment of COVID-19: a multinational registry analysis (https://www.thelancet.com/journals/lancet/article/PIIS0140-6736(20)31180-6/fulltext).
- Li Y., Xie Z., Lin W. et al. (2020) Efficacy and safety of lopinavir/ritonavir or arbidol in adult patients with mild/moderate COVID-19: an exploratory randomized controlled trial (https://marlin-prod.literatumonline.com/pb-assets/products/coronavirus/MEDJ1.pdf).
Катерина Приходько-Дибська
