SARS-CoV-2: потенціал інтерферонів
SARS-CoV-2 — новий оболонковий бета-коронавірус, що філогенетично споріднений із вірусом SARS-CoV. На відміну від коронавірусів HCoV-229E, HCoV-OC43, HCoV-NL63 та HCoV-HKU, які є патогенними для людини та інфікування якими пов’язане з легкими клінічними симптомами, перебіг захворювання, спричиненого SARS-CoV-2, нагадує як SARS-CoV, так і близькосхідний респіраторний синдром (MERS ), з можливістю розвитку тяжчих клінічних наслідків. Критичні відмінності полягають у тому, що коронавіруси, які інфікують верхні дихальні шляхи, мають тенденцію викликати легкі клінічні прояви, в той час як коронавіруси, що інфікують верхні та нижні дихальні шляхи (наприклад, SARS-CoV-2), зумовлюють складніший перебіг захворювання.
За відсутності специфічної вакцини проти SARS-CoV-2 або затвердженого противірусного препарату триває аналіз широкого спектра препаратів з метою визначення їх терапевтичної ефективності. Інтерферони-α/-β (IFNs)-α/-β І типу є противірусними препаратами широкого спектра дії, які виявляють як прямий інгібаційний вплив на реплікацію вірусу, так і підтримувальний, імунну відповідь на явну вірусну інфекцію. Уміфеновір — противірусний препарат прямого впливу з широким спектром дії, що індукує синтез IFN та активує фагоцитоз. Уміфеновір виявляє противірусну активність проти респіраторних вірусів, включаючи коронавіруси.
Посилення природного захисного механізму
У дослідженні, проведеному за співпраці науковців і клініцистів Університету Торонто (University of Toronto), Канада, Університету Британської Колумбії (University of British Columbia), Канада, та Медичного коледжу Тунцзи (Tongji Medical College), Китай, повідомляється про клінічний перебіг захворювання у 77 пацієнтів із підтвердженим діагнозом COVID-19, які перебували на стаціонарному лікуванні та отримували IFN-α2b, уміфеновір або комбінацію IFN-α2b та уміфеновіру. Відповідно до результатів дослідження, опублікованих у журналі «Frontiers in Immunology» 15 травня 2020 р., лікування із застосуванням IFN-α2b сприяє суттєвому пришвидшенню вірусного кліренсу та зниженню рівня протеїнів запалення у пацієнтів із COVID-19. Встановлено, що терапія цим препаратом, який використовували у клініці й раніше, суттєво скорочувала терміни персистенції вірусу в дихальних шляхах — у середньому майже на 7 днів. Крім того, виявлено здатність препарату знижувати рівень інтерлейкіну-6 та С-реактивного протеїну.
Коментуючи роботу, професор імунології Університету Торонто Елеанор Фіш (Eleanor Fish) зазначила, що IFNs були схвалені для клінічного використання протягом багатьох років. Тому найбільш виправданою, оптимальною стратегією в нинішній ситуації, на думку дослідниці, є спроба перенаправлення їх терапевтичного впливу на респіраторні інфекції з тяжчим перебігом. «Усупереч розробленню окремих вірусоспецифічних препаратів на потреби спалахів кожної нової вірусної інфекції, можливо, було би доречніше зупинитися на IFNs як первинній ланці відповіді організму в концепції лікування пацієнтів», — пояснила свої міркування професор Е. Фіш.
Об’єкт і методи дослідження
IFNs — група сигнальних білків, що синтезуються організмом людини у відповідь на вірусне інфікування, тому є першою лінією імунітету. Їхній вплив спрямований на різні стадії життєвого циклу вірусу, перешкоджаючи реплікації, посилюючи імунну відповідь, активуючи каскад імунних реакцій з метою елімінації збудників. Однак окремі віруси здатні блокувати природний захисний механізм. Таким чином, застосування IFN може компенсувати цю перешкоду, виступаючи замісною терапією. У представленому дослідженні спостерігали за станом групи з 77 пацієнтів із підтвердженим діагнозом COVID-19, що перебували на лікуванні в одній із клінік міста Ухань, провінція Хубей (Wuhan, Hubei province), Китай, у період із 16 січня до 20 лютого 2020 р. Всі пацієнти мали перебіг захворювання середньої тяжкості, жоден з них не потребував проведення інтенсивної терапії, оксигенотерапії чи інтубації.
Незважаючи на обмеження дослідження за масштабом вибірки та відсутність рандомізації, його результати розширюють уявлення про перебіг COVID-19. Зокрема, застосування IFN-α2b може пришвидшувати кліренс вірусів із верхніх дихальних шляхів, а також знижувати рівень циркулюючих прозапальних факторів у сироватці крові, які асоціюються з тяжчим перебігом зазначеного захворювання. На думку авторів, рандомізовані дослідження можуть стати наступним вирішальним кроком у цьому напрямі. Висновки проведеної роботи є черговими важливими даними, що передбачають терапевтичну цінність IFN-α2b як доступного противірусного засобу для пацієнтів із COVID-19.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
- Zhou Q., Chen V., Shannon C.P. et al. (2020) Interferon-α2b Treatment for COVID-19. Front. Immunol., May 15. DOI: 10.3389/fimmu.2020.01061 (https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fimmu.2020.01061/full).
Наталія Савельєва-Кулик
