COVID-19: перші результати випробування векторної вакцини на людях

25 травня 2020 о 16:45
2727

Згідно з результатами нового дослідження, опублікованого у журналі «The Lancet», встановлено, що перша векторна вакцина від COVID-19, яка пройшла I фазу клінічних випробувань на людях, є безпечною, добре переноситься та здатна швидко генерувати імунну відповідь проти SARS-CoV-2. Векторна вакцина — вакцина, створена методом генної інженерії з використанням активної ділянки аденовірусів, у які «вбудована» ділянка геному SARS-CoV-2, за допомогою якої викликається імунна відповідь без розвитку захворювання у людей.

За відсутності ефективного лікування COVID-19, поточні профілактичні заходи, спрямовані на боротьбу з епідемією, наразі обмежуються дотриманням карантину, самоізоляції та соціального дистанціювання. Саме тому основним завданням вчених є створення ефективної вакцини як довгострокового вирішення проблеми з вірусною інфекцією. Принцип дії вже наявних і вакцин у процесі розробки заснований на декількох способах викликати в організмі імунну відповідь, причому кожен зі способів має свої переваги та недоліки. Передбачити тип вакцин, який спрацює краще, неможливо до початку проведення клінічних випробувань на людях, тому фармацевтичним компаніям доводиться діяти майже навмання. Водночас, більше 100 вакцин-кандидатів у всьому світі знаходяться на стадії розроблення; принаймні 8 з них вже розпочали або незабаром розпочнуть клінічні випробування. До них належить, наприклад, мРНК-1273-вакцина від американської біотехнологічної компанії, яка співпрацює із Науково-дослідним центром вакцин (NIAID). Наразі компанія подала заявку на проходження II фази випробувань, в якій будуть досліджувати вакцини у дозуванні 50 та 250 мкг. Також, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, активно розробляються векторні вакцини на основі модифікованого аденовірусу 5-го типу (Ad5-nCoV) китайською компанією спільно із Пекінським біотехнологічним інститутом. Паралельно з Китаєм, Оксфордський університет розробляє векторну вакцину на основі модифікованого аденовірусу шимпанзе ChAdOx1. Останню теж вже тестують на пацієнтах. Випробування ДНК-вакцини INO-4800 компанією «Inovio Pharmaceuticals» стартували 3 квітня 2020 р.; того самого місяця розпочато послідовні випробування трьох неактивованих вакцин, виготовлених «Sinovac» одночасно з мРНК-вакциною компанії «BioNTech». Повідомляється, що векторна вакцина також випробовується російськими вченими у Національному дослідному центрі епідеміології та мікробіології імені почесного академіка М.Ф. Гамалеї.

Професор з лабораторії ентеропатогенної мікробіології при Національній комісії охорони здоров’я у провінції Цзянсу, Китай, Фен-Цай Чжу із колегами, розпочав I фазу клінічних випробувань на людях нової векторної вакцини Ad5-nCoV, яка містить ослаблений (атенуйований) аденовірус 5-го типу. До дослідження було залучено здорових дорослих добровольців віком від 18 до 60 років. Вони внутрішньом’язово отримували три різних варіанти доз вакцини, а саме ін’єкції, що містили 5 · 1010; 1 · 1011 та 1 · 5 М 1011 вірусних частинок у 0,5; 1 та 1 · 5 мл відповідно. Кандидат на вакцину добре переносився в усіх трьох дозах, і протягом 28 днів після вакцинації не повідомлялося про серйозні побічні ефекти. Більшість небажаних явищ, що виникали, були легкого або помірного ступеня тяжкості та тривали не більше 48 год. Найчастіше реакції виникали безпосередньо у місці ін’єкції протягом перших 0–7 днів після вакцинації. Серед них найчастіше відзначався біль (у 58 із 108 учасників). Серед системних побічних реакцій превалювала висока температура тіла (у 50 зі 108 учасників).

Стосовно імуногенності вакцини Ad5-nCoV виявлено наступне: векторна вакцина досить швидко викликала гуморальні та Т-клітинні відповіді у більшості учасників дослідження. Початок виникнення імунних реакцій був швидким, із утворенням Т-клітинних відповідей, які досягли максимуму на 14-й день після вакцинації, а також із утворенням антитіл, що досягли найвищих показників на 28-й день.

Вей Чен, співробітник Пекинського інституту біотехнологій, зазначає: «Отримані результати — це важлива віха. Випробування демонструє, що введення одноразової дози векторної вакцини на основі модифікованого аденовірусу 5-го типу (Ad5-nCoV) продукує вироблення вірусспецифічних антитіл і Т-клітин протягом 14 днів, що робить її потенційним кандидатом на подальше вивчення. Однак ці результати слід інтерпретувати з обережністю. Проблеми, пов’язані з розробленням вакцини проти COVID-19, є безпрецедентними, і здатність викликати такі імунні відповіді не обов’язково свідчить про те, що вакцина захистить людей від коронавірусу. Отримані результати підштовхують нас до перспективного бачення можливостей у подальших розробках вакцин від COVID-19». У «докоронавірусну» епоху розроблення однієї вакцини у середньому займало понад 10 років. Єдиним винятком була вакцина проти вірусу Ебола: із її розробленням компанія «Merck» впоралася за рекордні 5 років. З огляду на все наведене, вакцину від  COVID-19 немає сенсу очікувати раніше ніж за 12–18 міс. За розробленням вакцин у реальному часі можна стежити на платформі «COVID-19 Vaccine & Therapeutics Tracker» (https://biorender.com/covid-vaccine-tracker).

  • Zhu F., Li Y., Guan X. et al. (2020) Safety, tolerability, and immunogenicity of a recombinant adenovirus type-5 vectored COVID-19 vaccine: a dose-escalation, open-label, non-randomised, first-in-human trial
    (https://www.thelancet.com/journals/lancet/article/PIIS0140-6736(20)31208-3).

Катерина Приходько-Дибська