Протягом чотирьох місяців 2020 р. в Україні хронічний гепатит С зафіксовано у 1905 людей, гострий гепатит С — у 139 осіб. Про це повідомляє Центр громадського здоров’я МОЗ України.
Торік в Україні було зафіксовано 473 випадки гострого гепатиту С, з них 12 — у дітей віком до 17 років. Хронічний гепатит С було зареєстровано у майже 6 тис. осіб, з них 25 випадків — серед дітей віком до 17 років.
За даними ВООЗ, у 71 млн людей у світі наявна хронічна інфекція вірусу гепатиту С (ВГС).
Вірусний гепатит C (ВГС) — це захворювання печінки, зумовлене вірусом гепатиту С. Вірус може спричиняти як гостру, так і хронічну інфекцію.
Шляхи інфікування
Вірус гепатиту С передається здебільшого через кров:
- під час вживання наркотиків ін’єкційно (спільне використання засобів для ін’єкцій);
- внаслідок повторного застосування або недостатньої стерилізації обладнання у медичних закладах;
- під час переливання неперевіреної крові та її компонентів.
Можливе передавання ВГС статевим шляхом та вертикально (від інфікованої матері дитині). Однак такі випадки фіксують нечасто.
ВГС не передається через грудне молоко, харчові продукти, воду, під час безпечних контактів: обіймів, поцілунків, спільного вживання харчових продуктів та напоїв.
Симптоми
Інкубаційний період ВГС (період від інфікування до перших клінічних проявів) становить від 2 тиж до 6 міс. У 80% випадків після інфікування немає жодних симптомів.
У деяких інфікованих людей можливі:
- виражена загальна слабкість;
- висока температура тіла;
- втома;
- втрата апетиту;
- нудота;
- блювання;
- біль у животі;
- потемніння сечі;
- світлий кал;
- біль у суглобах;
- жовтяниця (пожовтіння шкіри та слизових оболонок).
Також можливі позапечінкові прояви хронічної інфекції ВГС:
- кріоглобулінемія;
- гломерулонефрит;
- васкуліт;
- артрит тощо.
У значної кількості осіб із ВГС розвивається цироз або рак печінки.
Майже 400 тис. людей щороку помирають від ВГС, переважно від цирозу та гепатоцелюлярної карциноми.
Завдяки сучасному лікуванню понад 90% пацієнтів одужують.
Гостра інфекція ВГС зазвичай має безсимптомний перебіг.
Близько 15–45% інфікованих осіб спонтанно позбавляються вірусу протягом 6 міс після інфікування без жодного лікування. У решти розвивається хронічна інфекція ВГС.
В осіб із хронічною інфекцією ВГС ризик розвитку цирозу печінки протягом 20 років становить 15–30%.
Антитіла, що виявляються в організмі інфікованої людини, не захищають від повторного інфікування вірусом гепатиту С.
До засобів профілактики ВГС належать:
- застосування бар’єрних контрацептивів;
- користування засобами одноразового (шприци, голки, крапельні системи, гінекологічні оглядові дзеркала тощо) та індивідуального (зубні щітки, леза для гоління, контактні лінзи) призначення;
- користування засобами індивідуального захисту (рукавички, окуляри, фартухи тощо);
- користування стерильним інструментарієм багаторазового призначення (манікюрне, стоматологічне, хірургічне, лабораторне обладнання, інструменти для пірсингу, татуажу тощо).
Вакцини проти ВГС не існує, тому профілактика полягає у зниженні ризику інфікування в медичних закладах і серед уразливих груп населення, наприклад, людей, які вживають наркотики ін’єкційно.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Пресслужба «Українського медичного часопису»
за матеріалами phc.org.ua
