Актуальність
Відповідно до сучасних знань, термін «епілепсія» є узагальненим для гетерогенної групи захворювань із різним етіопатогенетичним механізмом, які характеризуються спонтанним виникненням нападу судом. За даними ВООЗ, епілепсію діагностують від 4 до 6 осіб на 1000 населення. Враховуючи небезпеку та негативні соціальні наслідки повторювальних судом, пацієнтам рекомендовано призначати антиконвульсійну терапію препаратами з різними механізмами дії. Однак накопичений практичний досвід свідчить, що більше третини пацієнтів не дають належної терапевтичної відповіді на стандартизоване лікування. Враховуючи складність призначення протиепілептичної терапії, наприкінці 2019 р. Управлінням з продовольства та медикаментів (FDA, США) для лікування пацієнтів із погано контрольованою парціальною (фокальною) епілепсією затверджено новий експериментальний препарат ценобамат (YK3089). Останні доклінічні дослідження виявили широкий спектр антиконвульсійної дії препарату, що надало нову фармакологічну спрямованість терапії у випадку судом.
Методи
Досліджувалися дані, отримані з лікарень 16 країн протягом періоду 2015–2019 рр.
Результати
Дія препарату достеменно не є відомою. Однак, на думку дослідників, протиконвульсивна активність ценобамату пов’язана із пригніченням потенціалзалежних натрієвих каналів та модуляції гамма-аміномасляна кислота (ГАМК), що зменшує кількість повторювального збудження нейронів у корі головного мозку.
Загалом у дослідженні взяли участь 437 пацієнтів зі встановленим діагнозом погано контрольованої парціальної епілепсії, яких було розподілено на чотири групи. Додатково до стандартних протиепілептичних препаратів пацієнти трьох груп отримували ценобамат у дозах 100; 200 та 400 мг. Пацієнти контрольної групи отримували плацебо. Загалом титрування та застосування зазначених доз тривало 18 тиж.
Первинними кінцевими результатами було обрано відносні показники зниження частоти нападів та зміни характеру судом протягом 28 днів після закінчення прийому експериментального препарату в терапевтичній дозі, визначеній титруванням порівняно із плацебо.
При порівнянні отриманих результатів з первинними даними щодо частоти нападів у дослідних групах виявлено помітний позитивний вплив препарату на середню частоту нападів судом, яка знижувалася залежно від дози експериментального препарату відповідно на 35% (інтерквартильна широта (ІШ) =–62,5–15%; р=0,071), на 55% (ІШ =–73–23%; р˂0,0001) та на 55% (ІШ =–85–28%; р˂0,0001), а також на 24% у групі плацебо.
Ремісії тривалістю 28 днів було досягнено у 26 (25%) пацієнтів зі 102 осіб у групі плацебо, а в дослідних групах відповідно дозі препарату: у 41 (40%) пацієнтів зі 102 осіб з 1-ї групи (відношення шансів (OR) =1,97, 95%, довірчий інтервал (ДІ) 1,08–3,56; р=0,0356), у 55 (56%) пацієнтів із 98 осіб із 2-ї групи (OR=3,74, 95% ДІ 2,06–36,8; р˂0,0001) та у 64 пацієнтів 3-ї групи (OR=5,24, 95% ДІ 2,84–9,67; р˂0,0001).
Однак висока антиконвульсійна активність препарату поєднувалася з частим виникненням небажаних явищ, які спостерігалися у 65; 76 та 90% пацієнтів із дослідних груп відповідно до терапевтичних доз та у 70% пацієнтів групи плацебо. Після закінчення прийому препарату небажані явища продовжували виникати переважно в дослідних групах. Крім того, в одного пацієнта, який приймав ценобамат у дозі 200 мг, було зафіксовано системне ураження внутрішніх органів. Смертельні випадки не зареєстровані.
Висновки
Таким чином, необхідні подальші дослідження для уточнення фармакологічної дії препарату та безпеки його застосування для пацієнтів.
- Vossler D.G. (2020) Remarkably High Efficacy of Cenobamate in Adults With Focal-Onset Seizures: A Double-Blind, Randomized, Placebo-Controlled Trial (2020). Epilepsy Curr., 20(2): 85–87. Published online 2020 Feb 24. doi: 10.1177/1535759720903032
(https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7160883)
Юлія Жарікова
