Порушення харчової поведінки у дітей з розладами аутистичного спектра

Розлади харчової поведінки та аутизм: шляхи перетину

Клініцистам давно відомо, що деякі пацієнти з розладами харчової поведінки мають труднощі у спілкуванні з іншими людьми. Подібні спостереження можуть формувати думку, що таким особам аутистичні риси характеру є більш притаманними, ніж іншим. Гіпотезу про те, що аутистичні риси можуть бути важливою передумовою розвитку розладів харчової поведінки, вперше було перевірено в Гетеборзькому дослідженні (Gillberg, Råstam, 1992; Nilsson et al., 1999). Під спостереженням протягом 20 років перебували 102 особи: 51 пацієнт із нервовою анорексією, діагностованою в підлітковому віці, та 51 особа — група контролю. Протягом періоду спостереження чотириразово було оцінено рівень проявів аутистичних рис у кожного з них. У результаті встановлено, що близько 20% осіб з нервовою анорексією також мали розлад аутистичного спектра, і це погіршувало прогноз для цих пацієнтів у майбутньому.

Відтоді результати подібних досліджень були неодноразово відтворено. У низці популяційних спостережень виявлено підвищений ризик коморбідних розладів аутистичного спектра серед осіб із діагнозом нервової анорексії та їхніх родичів, однак те саме було підтверджене і для інших психопатологічних станів. Відзначено, що у дітей та підлітків із розладами харчової поведінки розповсюдженість аутистичних рис та відповідного розладу нижча, ніж серед дорослих, і варіює від 3 до 10% (Pooni et al., 2012; Rhind et al., 2014; Westwood et al., 2018), залежно від визначень і типу застосованої діагностичної шкали. Нині описано деякі докази того, що психологічні ефекти виснаження можуть імітувати симптоми аутизму (Hiller, Pellicano, 2013). Водночас, продемонстровано поступову втрату значення окремих когнітивних ускладнень, які супроводжують стан нервової анорексії, протягом відновлення маси тіла пацієнтів на етапі видужання.

Дизайн дослідження

У нещодавній роботі, проведеній у галузі епідеміологічної психіатрії вченими Університетського коледжу Лондона (University College London), Велика Британія, отримано докази того, що діти з аутистичними особливостями розвитку частіше за їхніх однолітків мають розлади харчової поведінки. Раніше залишалося невизначеним питання про те, чи є аутистичні ознаки результатом розладів харчової поведінки, чи вони передують їм. У представленому дослідженні, опублікованому у виданні «Journal of Child Psychology and Psychiatry» 3 травня 2020 р., доведено, що подібні риси в дитячому віці передують поведінковим розладам, характерним для розладів харчової поведінки, і тому можуть слугувати фактором ризику розвитку розладів харчової поведінки. Зокрема, встановлено, що у дітей з аутистичними рисами у віці 7 років частіше, ніж у їхніх однолітків, фіксуються прояви розладів харчової поведінки в підлітковому віці.

У представленій роботі взяв участь 5381 підліток, якого спостерігали від народження в межах когортного дослідження. Протягом періоду спостереження у 7, 11, 14 та 16 років проводили оцінку можливих проявів аутистичних рис у соціальному спілкуванні, а також епізодів безладного харчування, включаючи голодування, очисні стратегії, схильність до тривалих періодів дієти або переїдання у віці 14 років. У цьому спостереженні дослідники спиралися на відомості про аутистичні зміни в поведінці дитини зі слів матерів, а не ґрунтуючись на підтвердженні діагнозу розладу аутистичного спектра. Так, в основній групі у 11,2% дівчаток відзначали принаймні один випадок розладу харчової поведінки протягом попереднього року (7,3% мали такі епізоди щомісяця, а 3,9% — щотижня). Натомість у хлопчиків цей показник був нижчим — 3,6% (2,3% щомісяця та 1,3% щотижня).

У підлітків із розладами харчової поведінки було зафіксовано вищий рівень аутистичних рис у віці 7 років, що дозволило дослідникам припустити ініціальний вплив подібних характерологічних рис на розвиток розладів харчової поведінки. Свою гіпотезу автори пояснили тим, що ці порушення є досить рідкісним явищем у дітей віком 7 років, отже, вони можуть бути фактором ризику порушень харчової поведінки в майбутньому. Так, діти, серед яких у віці 7 років виявлялися більш виражені аутистичні прояви, мали на 25% вищу схильність до щотижневих розладів харчової поведінки у віці 14 років. Подальший аналіз підтвердив, що розлади харчової поведінки у віці 14 років, імовірно, не сприяють поглибленню аутистичних рис характеру в підлітків 16-річного віку.

Незважаючи на те що підґрунтя такого взаємозв’язку не вивчалося окремо, відзначено, що діти з аутизмом можуть мати труднощі у соціальному спілкуванні та розвитку дружніх відносин, а це може спричиняти більшу схильність до розвитку депресій і тривожності в молодому віці. У свою чергу, порушення харчування може бути результатом хибних методів подолання цих емоційних труднощів. Інші аутистичні риси, навіть такі, які не було включено до специфічних шкал оцінки аутизму (наприклад, ригідність мислення, негнучка поведінка, незвичне сенсорне сприйняття та схильність до алгоритмічних поведінкових повторів), на думку авторів, також можуть у подальшому асоціюватися з розладами харчової поведінки.

Висновки

Підсумовуючи результати, дослідники зазначили, що наступним кроком має стати розширення розуміння того, чому люди з аутистичними рисами мають вищий ризик розвитку розладів харчової поведінки. Адже це дозволило би наблизитися до розгляду можливих превентивних заходів у формуванні зазначених порушень. Також було наголошено на тому, що батьки та інші особи, які доглядають дитину з аутистичними розладами, мають усвідомлювати наявність підвищеного ризику порушень харчової поведінки у дитини, бути готовими до цього та звертатися по допомогу на ранніх етапах можливих змін. Також автори акцентували, що близько ¹/₅ жінок із нервовою анорексією мають високий рівень аутистичних проявів характеру. Нині існують переконливі свідчення, що такі пацієнтки отримують мінімальну користь від сучасних моделей лікування розладів харчової поведінки, отже, потребують інших терапевтичних підходів.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

• Solmi F., Bentivegna F., Bould H. et al. (2020) Trajectories of autistic social traits in childhood and adolescence and disordered eating behaviours at age 14 years: A UK general population cohort study. J. Child Psychol. Psychiatry, May 3. DOI: 10.1111/jcpp.13255 (https://onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1111/jcpp.13255).

Наталія Савельєва-Кулик