Актуальність
На 13 квітня 2020 р. у світі зареєстровано 1,8 млн випадків коронавірусної інфекції та 110 тис. смертей від ускладненого перебігу цього захворювання. Враховуючи основний повітряно-крапельний шлях передачі вірусу, який спричиняє швидке поширення інфекційного агента при фізичних та соціальних контактах, заклади охорони здоров’я більшості країн запровадили обмежувальні карантинні заходи з метою припинення поширення вірусу, зменшення кількості випадків ускладненого перебігу захворювання та зниження навантаження на медичну систему. Однак залишається нез’ясованим зв’язок між кількістю контактів та поширенням інфекції. Це спричинило проведення дослідження.
Методи
Проведено онлайн-опитування вибіркових груп населення з метою відстеження контактів осіб, починаючи з першого дня впровадження обмежувальних заходів, яке оцінювало середню кількість вторинних випадків інфікування (R0). Результати порівняли з даними, отриманими за системою «Моделювання та економічне оцінювання втручання з метою контролю інфекційних захворювань» (пан’європейський проєкт POLYMOD).
Результати
Загалом в опитуванні, яке тривало з 24 по 27 березня 2020 р., взяли участь 1356 осіб, які повідомили про 3849 контактів. Середній вік опитанних становив 47,2 року, 45% з них були жіночої статі.
Усіх учасників опитування розподілили на вікові групи: 18–29, 30–39, 40–49, 50–59, 60–69 та 70+ років. З них 13,2% дотримувалися карантину, а 21,6% перебували в режимі ізоляції.
Провівши аналіз контактів упродовж дня в кожній віковій групі за критеріями розміру житлового приміщення, типу контакту та його тривалості, дослідники встановили, що обмежувальні заходи привели до зменшення кількості денних контактів серед учасників опитування в середньому на 74% (з 10,8 до 2,8). Більшість контактів виникла в домашніх умовах та за місцем роботи: 57,6% порівняно із 33,7% — за даними POLYMOD.
Встановлено, що в перші тижні фізичне дистанціювання суттєво вплинуло на активність: 51,3% учасників не відвідали публічні заходи у зв’язку їх скасуванням, а 32,5% відклали відвідання місць громадського харчування та розважальні заклади. Однак лише 2,5% опитуваних відклали на тиждень похід на закупи.
Враховуючи, що показник R0 до карантину становив 2,6 випадка, дослідники очікувано встановили нове значення R0=0,62 (95% довірчий інтервал (ДІ) 0,37–0,89) для всіх видів контактів, а для фізичних контактів «шкіра до шкіри» R0=0,37 (95% ДІ 0,22–0,53). Серед дітей віком 5–17 років отримано подібні результати.
Аналіз середнього часу тривалості контакту (0, 24 хв та не більше 0,17 хв для фізичного контакту) у поєднанні з показниками R0 показав на практиці можливість зниження показника R0 для всіх видів контактів. Однак для прогнозування захворюваності варто передбачати наявність інкубаційного та продромального періоду у клінічному розвитку інфекційної хвороби.
Висновки
Таким чином, відстеження поведінкових змін надає можливість швидше реагувати під час епідемії респіраторної інфекції з метою припинення поширення інфекційного агента та запобігання ризику виникнення ускладненого перебігу хвороби серед уразливих груп населення.
- Jarvis C. I., Zandvoort Van K., Gimma A. et al. (2020). Quantifying the impact of physical distance measures on the transmission of COVID-19 in the UK (2020). BMC Med., 18: 124 (https://doi.org/10.1186/s12916-020-01597-8).
- https://bmcmedicine.biomedcentral.com/articles/10.1186/s12916-020-01597-8
Юлія Жарікова
