Актуальність
Енурез — це мимовільне випускання сечі в ліжко під час сну або в одяг у денний час дитиною віком старше 5 років, яка в змозі утримувати сечу. Неорганічний енурез виявляється у 20% дітей та належить до порушення формування навичок охайності, що спричиняє негативні емоційні, психологічні та соціальні ефекти. Зміна біомеханічної моделі лікування хвороби на біосоціальну надає можливість розглядати енурез як біологічний стан, спричинений багатьма факторами. На практиці це дозволило одночасно впливати на соматичні, психологічні та соціальні фактори з метою досягнення повної ремісії. Однак достовірність отриманих результатів рандомізованих досліджень беззаперечної ефективності та безпеки кожного з підходів виявилася низькою.
Методи
До огляду залучено результати досліджень із різним рівнем рандомізації, отриманих від багатопрофільних лікарень до червня 2018 р.
Результати
Клінічні результати отримано за даними 74 досліджень, в яких взяли участь 5 983 дитини віком 5–16 років обох статей. Усі діти на час проведення дослідження користувалися апаратом «нічний будильник», пройшли курс поведінкової терапії (психоедукація) та отримали фармакологічну терапію. Аналіз отриманих результатів проводився порівняно з контрольною групою, яка не отримувала жодної допомоги. З’ясовано, що будь-які лікувальні заходи або їх комбінація полегшують стан дитини порівняно з відсутністю лікування. Однак дані про перевагу вибіркового методу залишилися невідомим, а аналіз виявив низьку статистичну достовірність отриманих результатів.
При користуванні виключно апаратом «нічний будильник» повна відповідь (14 сухих ночей) отримана у 827 дітей (коефіцієнт ризику (КР) =7,23, 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,4–37,33, низька достовірність). Стійка ремісія після курсу лікування відзначена у 181 дитини (КР =1,59, 95% ДІ 1,16–2,17, низька достовірність).
Поведінкова терапія показала незначну перевагу порівняно з використанням апарата «нічний будильник» у досягненні повної відповіді (КР =1,11, 95% ДІ 0,97–1,27, середня достовірність), проте стійкість лікувального ефекту залишилася незмінною (КР =0,91, 95% ДІ 0,79–1,05, середня достовірність).
Використання апарата «нічний будильник» на тлі застосування десмопресину та препаратів групи трициклічних антидепресантів не показало значних переваг порівняно з учасниками, які не отримували фармакологічної підтримки (КР =1,12, 95% ДІ 0,93–1,36, низька достовірність).
Безпечнішим виявилося використання апарата «нічний будильник» порівняно із застосуванням фармакотерапії (КР =1,3, 95% ДІ 0,92–1,84, середня достовірність).
Висновки
Таким чином, вибір найбільш безпечної та ефективної комбінації методів для лікування пацієнтів педіатричного профілю із неорганічним енурезом у кожному випадку залишається на розсуд лікаря.
- Caldwell P. HY, Codarini M., Stewart F et al. (2020) Alarm interventions for nocturnal enuresis in children. Cochrane Systematic Review — Intervention Version published: May 4 (https://doi.org/10.1002/14651858.CD002911.pub3).
- https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD002911.pub3/full/fr
Юлія Жарікова
