Медики оцінюють готовність системи охорони здоров’я в умовах пандемії на 2 бали із 5 можливих. Стан власного медичного закладу в середньому оцінюють на 2,2 із 5 балів.
Такі дані оприлюднили 7 травня 2020 р. під час онлайн-презентації в Українському кризовому медіа-центрі дослідження «Медицина в Україні», проведеного дослідницькою компанією «Актив-груп» за сприяння Всеукраїнського лікарського товариства та Асоціації міст України.
Деякі дані дослідження «Медицина в Україні»
Дослідження проведене у квітні 2020 р. «Згідно з даними нашого дослідження, 51,8% лікарів вважають карантинні заходи, запроваджені в Україні в рамках боротьби з коронавірусом, ефективними. При цьому 40% лікарів вважають карантинні заходи повністю адекватними для поточної ситуації», — деталізував Олександр Позній, директор дослідницької компанії «Актив-груп».
Зниження зарплати лікарів і відпустки за свій рахунок
17,9 % опитаних лікарів відповіли, що їх заробітна плата істотно знизилася за час карантину. 11,1% лікарів відповіли, що їх змушували брати неоплачувані відпустки під час карантину. «Це безпрецедентне опитування, і ми вперше маємо думку медиків про те, що відбувається у нас в країні з медичною сферою та готовністю до карантину. Результати свідчать про системні помилки у сфері охорони здоров’я, які є наслідком роботи в галузі непрофесіоналів», — підкреслив Даніель Карабаєв, голова правління Всеукраїнського лікарського товариства.
Влада має йти на діалог із лікарями
«Об’єктивно система не готова до пандемії. Ми бачимо, що понад 20% наших медичних працівників страждають від нестачі засобів захисту і хворіють. Дослідження показало, що такі зміни, як зміна моделі фінансування, мають проводитися, але необхідно радитися з фахівцями», — додав Іван Сорока, президент Українського медичного клубу, заслужений працівник охорони здоров’я України.
Дослідження показало, що близько 60% лікарів проти впровадження медичної реформи другої ланки. Проте негативне ставлення висловлювали лікарі вторинної та третинної ланок. Лікарі первинної ланки, які вже відчули на собі результат реформи, здебільшого підтримують реформування медичної сфери. «Ми бачимо, що у первинці лікарі вже бачать позитивний результат змін, а 80% лікарів вторинної ланки не дуже задоволені пропозиціями, які надходять від МОЗ України. Ми наполягаємо на діалозі між лікарями, урядовцями, пацієнтами, парламентарями, експертами з метою вироблення стратегії зміни національної системи охорони здоров’я», — наголосив І. Сорока.
Необхідно переглядати тарифи
«Про те, що необхідно переглядати тарифи на медичні послуги і поетапно запускати реформу вторинної ланки, Асоціація міст України говорить давно. У рамках програми медичних гарантій покривається лише частина медичних послуг, їх вартість занижена, в результаті чого лікарі недоотримують заробітну плату.Через пандемію та карантин зупинилися планові оперативні втручання, планова госпіталізація, амбулаторно-поліклінічний прийом тощо. Пандемія викрила реальний стан матеріально-технічної бази. Обладнання або відсутнє, або застаріле», — зазначила Світлана Осташко, аналітик проєкту «Пульс» з питань охорони здоров’я.
Місцева влада не отримала коштів зі стабілізаційного фонду
Лікарі дають вищу оцінку ефективності роботі місцевої влади щодо боротьби з коронавірусом порівняно з центральною владою. За п’ятибальною шкалою цей показник становить 2,3 бала. Для центральної влади — 2,1. «Основний тягар під час пандемії взяло на себе місцеве самоврядування. За результатами дослідження ми бачимо, що місцеве самоврядування не отримало належної підтримки. Виключно за рахунок місцевого самоврядування ми стримуємо коронавірус, і у міст і громад забирають кошти для медицини. Українські міста і громади вже витратили близько 2 млрд грн на боротьбу з коронавірусом. Водночас зі стабілізаційного фонду жодних коштів ніхто не отримав. 9,6 млрд грн було взято з бюджетних програм по місцевому самоврядуванню до стабілізаційного фонду, який становить 64 млрд грн», — зауважив Олександр Слобожан, виконавчий директор Асоціації міст України.
«Спільно з міським та районним бюджетом ми виділили кошти на придбання засобів захисту, обладнання та всього, що може забезпечити безпеку лікарів. Ми сьогодні компенсуємо від 200% до 400% рівня заробітних плат за рахунок місцевого бюджету для лікарів, обслуговуючого персоналу, бо люди наражають себе на небезпеку кожного дня», — розповів Сергій Мазур, голова Балтської міської ради.
Людмила Пасенко, заступниця Бориспільського міського голови, наголосила, що стримувати коронавірус в Україні значною мірою вдається завдяки реформі децентралізації та змозі громад і міст брати на себе відповідальність та фінансовий тягар для боротьби з розповсюдженням захворювання. «Якщо місцеве самоврядування сьогодні вливає великий фінансовий ресурс, щоб забезпечити роботу лікарів та потреби пацієнтів, воно є гнучкішим, і тому реформа децентралізації має продовжуватися. Важливо, щоб громади, які почали заробляти гроші, якомога менше віддавали нагору. Тому що на місцевому рівні швидше проходять усі процеси і швидше вирішуються проблеми», — сказала вона.
«Якщо місцева влада не буде допомагати своїм комунальним підприємствам — вона буде або банкрутом, або майже весь місцевий бюджет йтиме на покриття медичної реформи», — підсумував Олександр Щур, директор Бориспільської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування.
Учасники презентації запропонували провести аналогічне дослідження восени, щоб відстежити зміни.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Пресслужба «Українського медичного часопису» за матеріалами uacrisis.org
