Починаючи брифінг, Максим Степанов коротко розповів про епідемічну ситуацію із COVID-19 станом на поточний день та нагадав, що напередодні, 4 квітня 2020 р., Президент України Володимир Зеленський під час свого звернення сконцентрував увагу на стані справ у медичній галузі.
Доручення Президента
За словами М. Степанова, Голова держави доручив Уряду та Міністерству охорони здоров’я (МОЗ) України вирішити проблеми медичної реформи в Україні. «Це справді актуальна тема, і ми з Президентом маємо спільне бачення. Українська медицина потребує справжньої реформи. Реформи, яка має запрацювати як для медичних працівників, так і для пацієнтів. Реформи, яка забезпечить українським лікарям гідну оплату праці, яка забезпечить українські лікарні сучасним обладнанням, а пацієнтів — гідним обслуговуванням», — підкреслив очільник МОЗ України.
Результати аудиту системи охорони здоров’я
Далі було зазначено, що той процес, який стартував 1 квітня 2020 р., важко назвати справжньою реформою. Він насправді не передбачає нічого доброго ані для медиків, ані для пацієнтів. І більше того, ніхто з адептів цих процесів остаточно не усвідомлює катастрофічних наслідків, які відчують на собі українці. Це можна сказати, спираючись на цифри та факти, які МОЗ України отримало за результатами аудиту медичної сфери.
«Медична реформа у тому вигляді, в якому ми її отримали, означає звільнення близько 50 тис. медпрацівників та закриття 332 лікарень. Усе це — внаслідок дефіциту фінансування. Якщо ситуацію залишити напризволяще, то поодинокі відеозвернення про звільнення лікарів та страйки медиків стануть щоденними масовими явищами. Ми не допустимо цієї несправедливості», — наголосив М. Степанов.
На сьогодні дефіцит фінансування спостерігається у 984 лікарнях із 1747, які уклали договір з Національною службою здоров’я України (НСЗУ). Тобто більше половини лікарень у 2020 р. отримають фінансування менше, ніж у 2019 р.
Якщо нічого не змінити, то мільйони українців будуть позбавлені доступу до нормального медичного забезпечення. Розпочнеться стрімке поширення таких хвороб як туберкульоз.
Якою має стати медицина
Команда МОЗ працює над тим, щоб невідкладно змінити ситуацію, щоб не було масового звільнення медиків і закриття лікарень. Це не означає, що реформу збираються згортати. Навпаки, її необхідно реалізувати, але суттєво змінивши, враховуючи українські реалії та виправивши помилки, яких припустилися при її плануванні.
«Після реформування ми хочемо бачити нашу медицину такою, що коли пацієнт телефонує 103, то він буде впевнений, що через 10–20 хв приїде «швидка» і надасть допомогу. Коли пацієнт звертається до лікарні, він має бути впевнений, що йому нададуть високоякісну медичну допомогу, його просто вилікують чи навіть врятують життя. Саме такої медицини Україна прагне усі 30 років незалежності», — підкреслив доповідач.
Дії МОЗ України
МОЗ України терміново готує зміни до деяких нормативно-правових актів, якими буде передбачено, щоб усі заклади охорони здоров’я, які надають спеціалізовану та високоспеціалізовану медичну допомогу, отримають фінансування з державного бюджету не менше, ніж у 2019 р. Головним закупівельником залишається НСЗУ. Тобто все фінансування відбуватиметься виключно через НСЗУ.
Додаткове фінансування за пакети медичних послуг
З 1 червня 2020 р. за програмою медичних гарантій будуть додатково фінансуватися такі пакети:
- первинна медична допомога;
- екстрена медична допомога;
- гострий інфаркт міокарда;
- гострий мозковий інсульт у стаціонарних умовах;
- 4 пакети для лікування COVID-19.
Але фінансування по всіх цих пакетах буде дійсно покривати усі витрати, які необхідні для виліковування від тієї чи іншої хвороби. І це дуже важливо. Адже досі ніхто не може пояснити, яким чином інколи можна вилікувати, наприклад, інфаркт чи інсульт, за передбачений тариф.
Підвищення заробітної плати медикам
На підвищення заробітної плати 435 тис. медичних працівників необхідно додатково виділити 11 млрд грн. МОЗ України буде звертатися до Уряду і Верховної Ради щодо змін до державного бюджету. Важливо, щоб медичні працівники вже цього року отримали суттєве підвищення заробітної плати — не менше ніж до 50%.
Експертиза медичної інфраструктури
З 11 травня 2020 р. почнеться детальна експертиза всієї медичної інфраструктури. Її мета — визначити спроможність та ефективність госпітальної мережі.
Розроблення і затвердження державних стандартів
Також з 11 травня 2020 р. МОЗ України починає розроблення та затвердження державних стандартів надання медичної допомоги із залученням науковців та провідних фахівців галузі, чого зараз взагалі не відбувається. Тобто медична допомога надається за відсутності стандартів.
Розроблення справедливих тарифів
Після цього на основі отриманих даних МОЗ України розробить справедливі тарифи, за якими здійснюватиметься фінансування галузі у 2021 р. Ці тарифи будуть ґрунтуватися на ринкових заробітних платах для медичних працівників та якісних стандартах надання медичних послуг. Тобто тарифи, які насправді будуть покривати лікування українців від тієї чи іншої хвороби. Це буде справжнє гарантування надання медичної допомоги.
«Я впевнений, що об’єднавши зусилля, ми зможемо по-справжньому реформувати медичну галузь та домогтися існування в нашій країні тієї медицини, про яку ми всі мріємо», — підкреслив М. Степанов.
Підтримка законодавчої влади
Михайло Радуцький, зі свого боку, нагадав декілька тез із тексту звернення Президента України Володимира Зеленського від 4 травня 2020 р., зокрема про те, що реформа має як великі плюси, так і очевидні мінуси, і завдання влади — зберегти всі позитивні моменти і терміново виправити помилки.
Також В. Зеленський чітко акцентував увагу на тому, що Україні потрібно не згортання реформи, а її вдосконалення, визнання та виправлення помилок.
Збільшення видатків на охорону здоров’я до 6% ВВП
«Перша помилка, яку ми негайно починаємо виправляти, це недостатнє фінансування системи охорони здоров’я», — підкреслив голова Комітету.
Такі розвинуті країни як Франція та Німеччина, витрачають на систему охорони здоров’я приблизно 10% ВВП. Польща у цьому році виділила близько 5%, і з кожним роком цей відсоток поступово збільшується, адже поляки вважають його недостатнім. ВВП України на порядок менший, ніж Франції чи Німеччини, та значно нижчий, ніж у Польщі. Проте Україна витрачає на медицину лише приблизно 3% ВВП.
В умовах дефіциту фінансування жодна реформа не матиме успіху. Тому Комітет наполягає на необхідності збільшення фінансування системи охорони здоров’я наступного року вдвічі — до 6% ВВП.
Процес формування бюджету 2021 р. вже розпочався, і Комітет закликає Уряд переглянути розмір фінансування медицини. Ми чудово розуміємо, як нелегко в умовах кризи знаходити додаткове фінансування. Але медицина сьогодні — це наш другий фронт. Адже від ефективності роботи медицини залежить майже все у країні — робота економіки, система освіти, навіть боєздатність армії. І забезпечення цього другого фронту усім необхідним — завдання № 1.
На цьому наголосив М. Радуцький, який закликав не лише медиків, але й усе українське суспільство підтримати цю ініціативу, заначивши, що 6% ВВП на медицину має стати спільною метою і спільною перемогою усіх громадян.
Збереження медичних кадрів та медичних закладів
У 2020 р. в умовах кризи та пандемії найбільш пріоритетним є питання збереження медичних кадрів і медичних закладів. Тому Комітет, перш за все, пропонує зміни до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», що дозволить усім медичним закладам отримати фінансування на рівні не менше, ніж у 2019 р.
Друге наше завдання — вже сьогодні терміново підтримати усіх медичних працівників. Ми як законодавці зробимо усе можливе, щоб зміни до бюджету були якнайшвидше затверджені й підвищення зарплат відбулося у визначені Урядом терміни.
Національні протоколи та стандарти лікування
Третє завдання — ми негайно розпочинаємо процес внесення змін до законодавства, які дозволять МОЗ України розробити і затвердити національні протоколи лікування та стандарти якості. Саме на основі національних протоколів і стандартів будуть розраховуватися тарифи пакетів медичних послуг, а не так, як вони розраховувалися до цього часу.
Вже з наступного року наші медичні заклади почнуть отримувати від держави фінансування за надані пацієнтам послуги рівно стільки, скільки ці послуги реально коштують на ринку, а не так, як сьогодні, коли вартість поліклінічних послуг становить 49 грн.
Одночасно ми захистимо і наших пацієнтів. Національні протоколи і стандарти якості — це можливість проконтролювати, чи отримав пацієнт професійну та якісну допомогу.
Страхування професійної відповідальності медиків
Четвертий напрям. Збільшуючи фінансування, ми повинні одночасно підвищувати рівень відповідальності медичних закладів перед пацієнтами. За статистикою, лише 20% лікарських помилок спричинені людським фактором, а 80% — спричинені недосконалістю медичних технологій, браком медичного обладнання. Отже, від помилок важливо захистити не лише пацієнта, а й лікаря.
Розв’язати цю проблему допоможе система страхування відповідальності лікарів. У багатьох країнах світу страхування професійної відповідальності медичних працівників є обов’язковим. На думку Комітету, запровадження такої системи в Україні має стати частиною медичної реформи.
Підсумки
Підсумовуючи виступ, М. Радуцький ще раз процитував В. Зеленського: «Реформа не скасовується і не зупиняється».
«Ми перезавантажуємо програму медичних гарантій, тарифи на послуги повинні стати реальними та ринковими. Ми захищаємо наших медичних працівників, виділяючи на це додаткове фінансування. Ми працюємо над подальшими змінами та наближенням правил роботи медичної сфери до світових стандартів. Є діалог і співпраця між Комітетом і МОЗ України, і разом, єдиною командою, ми виконаємо усі поставлені Президентом, а найголовніше — народом України завдання», — резюмував народний депутат.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Пресслужба «Українського медичного часопису»
Фото: moz.gov.ua, facebook.com/radutskyy