Гонконг, схоже, дав світові урок щодо ефективної боротьби із COVID-19. Населений 7,5 млн людей, він повідомляє тільки про 4 смертельних випадки. Дослідники, які вивчали підхід Гонконгу, вже виявили, що оперативний моніторинг ситуації, запровадження карантину та заходів соціального дистанціювання, а також використання медичних масок і закриття шкіл допомогли скоротити передачу вірусу — вимірювану середньою кількістю людей, заражених кожним хворим, або R.
Розташована неподалеку Японія (120 млн людей) зареєструвала 1 100 інфікованих.
Cусідній із Китаєм Тайвань із населенням у 23,6 млн людей повідомляє лише про 215 випадків зараження та 2 смертельних випадки.
Які ж найефективніші стратегії стримування інфекції?
- Тестування
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) наполягає, що рання діагностика є основним фактором стримування розповсюдження інфекції. З цим згодна і епідеміолог з Університету Темпл у США, професор Кріс Джонсон. Вона припускає, що саме тестування допомогло суттєво стримати зараження: у тих країнах, що покладалися на тестування, кількість випадків зараження зменшилася, тоді як у країнах, де цей метод не набув пріоритету, спостерігалося стрімке збільшення нових випадків захворюваності.
- Ізоляція хворих
Тайвань, Сінгапур та Гонконг взяли на озброєння такий підхід: вони ізолюють кожний потенціально небезпечний випадок удома та накладають штраф у розмірі понад 3 тис. дол. США на тих, хто порушує правила карантину. Водночас китайський уряд проявив «суперпильність» у розпізнаванні можливих майбутніх осередків вірусу, що і допомогло суттєво зменшити кількість інфікованих.
- Швидка реакція
У нещодавно опублікованій у «Журналі Американської асоціації лікарів» статті наголошується, що успіх Тайваню у питанні стримування інфекції частково зумовлений тим, що острів вже був готовий до подібної ситуації та ще у 2003 р. створив Центр епідемічного контролю за розповсюдженням інфекційних захворювань. У ньому напрацьована як теоретична база, так і конкретні методи реагування із проведенням ряду навчальних тривог.
- Соціальне дистанціювання
- Дотримання заходів гігієни
Розроблення ефективності безпрецедентних заходів, що застосовуються в усьому світі для обмеження розповсюдження коронавірусу, наразі є одним з найактуальніших питань для вчених. Дослідники сподіваються, що врешті вони зможуть точно спрогнозувати, як посилення або, навпаки, послаблення чи скасування контрольних заходів зі стримування інфекції впливає на швидкість передачі захворювання та кількість заражень. Ця інформація важлива для урядів, оскільки вони розробляють стратегії з метою повернення життя у нормальне русло зі збереженням при цьому низького рівня передачі COVID-19 задля запобігання повторним хвилям.
Та розплутування причин і наслідків є надзвичайно складним завданням, зокрема тому, що існують різні обставини у різних країнах, а також через те, що є деяка невизначеність щодо того, скільки людей дотримується контрольних заходів. Зусилля стосовно вирішення цих питань отримають підтримку найближчими тижнями за рахунок бази даних, яка об’єднує інформацію щодо сотень різноманітних втручань, які проводились по всьому світу. Платформа, підготовлена для (ВООЗ) групою з LSHTM, збирає дані, накопичені десятьма групами, у тому числі командами з Оксфордського університету, Наукового центру у Відні (CSH Vienna); організаціями громадської охорони здоров’я, некомерційними організаціями (ACAPS), які аналізують гуманітарні кризи.
Учені Оксфордського університету створили графіки щодо впливу семи стратегій стримування COVID-19 на рівень смертності з урахуванням «індексу жорсткості вжитих заходів».
Бази даних демонструють широкий спектр заходів, яких дотримуються у різних країнах. Віденська команда зафіксувала близько 170 вживаних заходів у 52 країнах, починаючи від незначних до масштабних обмежень, таких як закриття шкіл. Вони також стежать за нещодавніми зусиллями деяких країн поновити повсякденне життя. Оксфордський проєкт «Відстежування урядових відповідей у розрізі питання щодо COVID-19» відстежив 13 заходів у більше ніж 100 країнах.
Швеція, Велика Британія та Нідерланди діяли відносно повільно. На ранніх стадіях усі три країни реалізовували стратегію «соціального імунітету» і вживали заходів, заснованих на добровільному їх дотриманні. Німеччина та Австрія виокремлюються серед інших своїми агресивними та ранніми стратегіями контролю порівняно з Іспанією, Італією та Францією, які здійснили таку саму політику, але пізніше.
Ранні результати, отримані від оксфордської команди, також дозволяють припустити, що бідніші країни, як правило, запроваджували суворіші заходи порівняно із багатими країнами. Наприклад, Гаїті примусово закрило країну після підтвердження свого першого випадку захворювання, у той час, як США очікували більше двох тижнів після першого смертельного випадку від коронавірусу, щоб видати указ щодо самоізоляції.
Нільс Хауг, фізик-математик із CSH та Віденського медичного університету, є частиною команди розробників, що вивчає статистичні підходи, якы можна використовувати. Замість того, щоб безпосередньо визначати точний ефект від кожного окремого контрольного заходу, методи, засновані на збиранні інформації у базі даних LSHTM, можна використовувати для пошуку та визначення заходів, які найкращим чином спрогнозують рівень інфікування. Один із таких підходів полягає у використанні техніки машинного вивчення, відомого як рекурентна нейронна мережа, створена для вивчення шаблонів даних і прогнозування.
- Gibney E. (2020) Whose coronavirus strategy worked best? Scientists hunt most effective policies (https://www.nature.com/articles/d41586-020-01248-1).
Катерина Приходько-Дибська
