COVID-19: юридичні аспекти онлайн-консультування

23 квітня 2020 о 18:09
1022

Актуальність та результати

У зв’язку з необхідністю впровадження карантинних заходів під час пандемії респіраторної інфекції COVID-19 виникла необхідність організації надання медичних послуг пацієнтам дистанційно. Запровадження онлайн-консультування рекомендоване Всесвітньою організацією охорони здоров’я з метою перешкоджання поширенню коронавірусної інфекції та зниження ризику інфікування медичного персоналу. Враховуючи відсутність наказу про врегулювання процесу онлайн-консультування, при організації дистанційного надання медичних консультативних послуг рекомендовано спиратися на Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 19.10.2015 р. «Положення про кабінет телемедицини закладу охорони здоров’я».

Що таке онлайн-консультування

Зазвичай онлайн-консультування подається як домашнє консультування, роз’яснення чи інформування пацієнта телефоном, що ідеально пасує при наданні медичної допомоги вторинним пацієнтам. Під час онлайн-консультування рекомендовано обговорювати результати аналізів, коригувати лікування, проводити моніторинг стану у вторинних пацієнтів, рекомендувати звернутися до вузьких спеціалістів, призначати симптоматичне лікування.

Труднощі онлайн-консультування

Враховуючи відсутність нормативних актів щодо надання медичної допомоги за телефоном, при проведенні онлайн-консультування виникають певні труднощі як у лікаря, так і у пацієнта. Перш за все, це пов’язано з неможливістю взяти підпис у пацієнта, невизначеністю алгоритму захисту персональної інформації, проблемою підтвердження факту проведення онлайн-консультації, а також складнощами при проведенні оплати за консультацію.

Принципи організації онлайн-консультування

Необхідно мати на увазі, що онлайн-консультування надає не лікар особисто, а медичний заклад, в якому він працює. Тому до плану підготовки до онлайн-консультування має включатися розроблення детальної інструкції як для лікаря, так і для пацієнта, яка має бути затверджена наказом головного лікаря медичного закладу. Для подальшої систематизації даних необхідно проводити попередній запис на консультацію, попереджати пацієнта про правила консультування та про факт проведення запису консультації. Крім того, необхідно забезпечити можливість зберігання інформації впродовж достатнього терміну, але не менше одного року.

Як проводити онлайн-консультування

Перед початком консультації важливо встановити особу пацієнта та повідомити про правила проведення консультації.

Консультування рекомендовано почати зі встановлення особи пацієнта та з’ясування обставин хвороби.

Після встановлення первинного діагнозу та призначення лікування важливо наголосити на обов’язковому дотриманні терапії. Оскільки при встановленні первинного діагнозу дистанційно виникають певні труднощі, онлайн-консультування оптимально проводити вторинним пацієнтам, які не потребують огляду та призначення додаткових досліджень. Щоб уникнути  можливого непорозуміння у разі первинного звернення рекомендовано використовувати термін «первинний діагноз», «проміжний діагноз» або «уточнювальний діагноз».

Обов’язково слід поінформувати пацієнта, що онлайн-консультування за суттю є альтернативним, тому за першої можливості необхідно звернутися до лікарні, а при погіршенні стану викликати невідкладну допомогу.

Лікар має право в будь-який момент перервати онлайн-консультацію, якщо  він вирішить, що не в змозі надати кваліфіковану допомогу пацієнту.

Висновки

Таким чином, основна мета рекомендацій з організації онлайн-консультування — убезпечення лікарської таємниці та збереження інформації, яка стосується надання медичної допомоги пацієнту.

Положення про кабінет телемедицини закладу охорони здоров’я

Юлія Жарікова