Актуальність та результати
За досвідом китайських лікарів, які першими зіткнулися зі спалахом респіраторної інфекції, викликаної коронавірусом, у частини пацієнтів із лабораторно підтвердженою інфекцією COVID-19 прояви гастроінтестинальних розладів були більш виражені порівняно з респіраторними симптомами. За даними лабораторного дослідження встановили, що після отримання негативних результатів тестування на коронавірус у верхніх дихальних шляхах у ˃20% пацієнтів у калі виявляли РНК SARS-CoV-2. В основі патогенетичного механізму ураження шлунково-кишкового тракту (ШКТ) лежить спорідненість коронавірусу з клітинами, які експресують ангіотензин-конвертуючий фермент-2 (АПФ2). АПФ2, крім в альвеолярному епітелії легень, виявлено в епітелії верхнього відділу стравоходу, багатошарового епітелію тонкої кишки та ентероцитів, а також у стінці клубової та товстої кишки.
Загалом досліджено 1141 пацієнта з ускладненим перебігом SARS-CoV-2, серед яких гастроінтестинальні симптоми переважали над респіраторними у 16% пацієнтів, переважно чоловіків. Основними симптомами у 2/3 пацієнтів при цьому були втрата апетиту, нудота, блювання. У 37 та 25% пацієнтів спостерігався біль у животі та тривала діарея відповідно. На підставі клінічного досвіду виявлення РНК SARS-CoV-2 була асоційована з ускладненим перебігом коронавірусної інфекції.
Для діагностики коронавірусної інфекції основним методом визнано проведення полімеразно-ланцюгової реакції. Враховуючи патогенетичний механізм виникнення гастроінтестинальних порушень при перебігу COVID-19, рекомендоване лабораторне дослідження загальних та біохімічних показників крові та візуальне дослідження легень з метою виявлення порушень з боку дихальної системи. Інструментальні методи дослідження ШКТ у зв’язку з підвищеним ризиком генерації аерозолю проводяться виключно за життєвими показаннями та належним застосуванням засобів індивідуального захисту.
При легкому перебігу хвороби добре зарекомендувала себе тактика ізоляції пацієнта, дієтичні обмеження кількості кухонної солі та цукру в їжі, адекватний питний режим (до 3 л/добу) та застосування парацетамолу як жарознижувального засобу та препарату, який зменшує вираженість гастроінтестинальних симптомів. Однак виявлення таких кишково-шлункових розладів як блювання, біль у животі та тривала діарея потребує госпіталізації пацієнта для проведення диференційної діагностики з іншими запальними захворюваннями ШКТ та синдромом гострого живота.
Висновки
Таким чином, під час пандемії необхідно приділяти належну увагу пацієнтам із гастроінтестинальними розладами для своєчасного вживання запобіжних заходів для зниження ризику виникнення ускладнень і поширення інфекції.
- Luo Sh., Zhang X., Xu H. (2020) Don’t Overlook Digestive Symptoms in Patients With 2019 Novel Coronavirus Disease (COVID-19). Clin. Gastroenterol. Hepatol. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cgh.
- https://www.cghjournal.org/article/S1542-3565 (20)30401-8/pdf
Юлія Жарікова
