Як відомо, антибіотики не впливають на SARS-CoV-2 — респіраторний вірус, відповідальний за COVID-19, але вірусні респіраторні інфекції часто призводять до розвитку бактеріальної пневмонії. Лікарям непросто визначити, який саме патоген викликає проблеми із легенями у людини. Клініцисти стурбовані тим, що збільшення кількості пацієнтів із COVID-19 може у кінцевому підсумку призвести до збільшення численності резистентних до антибіотиків бактерій. Ця проблема настільки серйозна, що Міністерство оборони США збирає групу якнайменше з 10 медичних центрів для вивчення «вторинних» бактеріальних і грибкових інфекцій у пацієнтів, а також антибіотиків, що застосовуються для запобігання розвитку цих станів.
Лікарні, а особливо відділення інтенсивної терапії, є вогнищами виникнення антибіотикорезистентності, тому лікарі вже давно намагаються обмежити застосування антибіотиків. Та COVID-19 зупинив ці зусилля. І хоча центри контролю та профілактики захворювань у США вимагають, щоб медичні центри звітували про застосування ними антибіотиків та показники інфекції, лікарі стверджують, що частота дотримання норм знизилася в умовах пандемії.
Деякі дослідники припускають, що пандемія може загальмувати процес розповсюдження бактерій та підвищення їх резистентності до антибіотиків у лікарнях, оскільки операції — причину виникнення багатьох внутрішньолікарняних інфекцій — було скасовано, а медичний персонал регулярно носить халати, маски та інші засоби індивідуального захисту (ЗІЗ).
Ще важливіше те, що застосування антибіотиків, тим не менше, зростає. Декілька нещодавніх досліджень у Китаї демонструють, що практично всі серйозні випадки COVID-19 лікують за допомогою антибіотиків, і багато американських і європейських лікарів на це вказують. Усе більше пацієнтів з COVID-19 помирають від вторинних інфекцій, а не від вірусу як такого. У нещодавній статті, опублікованій у журналі «The Lancet», докладно описано результати 247 госпіталізованих пацієнтів із COVID-19 в Ухані, Китай. Виявлено, що 15% із них та половина померлих отримали бактеріальні інфекції. Серйозні спалахи інших респіраторних вірусів теж викликають занепокоєння: майже половина з 300 тис. людей, померлих від грипу H1N1 у 2009 р., та більшість померлих від іспанського грипу в 1918 р., фактично «згасли» від бактеріальної пневмонії. Майже всі пацієнти отримують азитроміцин — широко застосовуваний антибіотик, який вбиває обидва із двох основних класів бактерій.
Поєднання протималярійного засобу гідроксихлорохіну та азитроміцину набуло популярності серед пацієнтів із COVID-19 після того, як президент Дональд Трамп та інші висунули на передній план результати невеликих неконтрольованих досліджень щодо ефективності цієї комбінації. Визначити, наскільки часто призначають таку комбінацію, неможливо, але цей показник досить високий, щоб призвести до дефіциту азитроміцину в Сполучених Штатах. У деяких регіонах США від 30 до 40% деяких розповсюджених видів бактерій вже мали резистентність до певних класів препаратів із азитроміцином включно, і надмірне застосування тих чи інших антибіотиків може зробити лікування неефективним.
Дослідження Міністерства оборони США ставить за мету з’ясувати, наскільки широко антибіотики призначаються пацієнтам із COVID-19, і як часто у них виникають вторинні інфекції, що потребують антибіотикотерапії. Результати мають допомогти експертам розробити керівні принципи відносно того, як і коли лікарі повинні призначати антибіотики.
- Reardon S. (2020) Antibiotic treatment for COVID-19 complications could fuel resistant bacteria (https://www.sciencemag.org/news/2020/04/antibiotic-treatment-covid-19-complications-could-fuel-resistant-bacteria).
Катерина Приходько-Дибська
